Чому в Європі та США не їдять гречку: незвичайна історія українського "суперфуду"

Гречана каша - символ української кухні та невід'ємна складова нашого щоденного раціону. Проте у багатьох країнах гречка залишається одним із тих продуктів, які так і не отримали кулінарного визнання. 

Батьківщина гречки

Корені гречки сягають в глибини століть. За легендою, вона прибула з Китаю. Саме цю країну вважають прабатьківщиною культури. Уже понад 5 тисяч років тому в Китаї її цінували за невибагливість і корисні властивості. Згодом гречка знайшла свій шлях до Візантії, де її спочатку обробляли лише в монастирських господарствах.

Гречка в Київській Русі та Європі

У Київську Русь гречка прибула з Візантії. Зокрема, про це свідчить її назва: гречка - з Греції. Полів у Київській Русі було надзвичайно багато, і це стало одним із ключових чинників її поширення в регіоні. Головна особливість гречки полягала в її здатності рости на малопридатних для інших культур землях. Також важливою перевагою бултривале зберігання гречки після збирання.

Проте, коли гречка потрапила до Європи й США, вона виявилася менш популярною серед місцевого населення. Причина полягала в тому, що гречка вважалася невибагливою культурою, яка швидко росте. Це зумовило її використання в багатьох європейських країнах як корму для худоби. Так, в Португалії, Іспанії, Франції, Бельгії, Німеччині її називали "арабською" або "язичницькою".

Гречка в сучасному світі

Навіть сьогодні, коли гречку можна без проблем придбати на прилавках магазинів, у Європі та США цей продукт залишається не дуже популярним. Основна причина - гіркий смак, який не всі готові прийняти. В Індії, наприклад, гречку вважають "їжею бідних" або "чорним рисом", продаючи її без обсмажування, що не характерно для України.

Для українців гречка в певний період стала символом надії та виживання. Після ряду важких історичних подій, таких як Перша та Друга світові війни, а також голодомор 1930-х років, гречка залишалася одним з небагатьох доступних продуктів. Її простота в приготуванні, невибагливість та особливий смак навіть без приправ зробили її невід'ємною частиною українського столу.