Курортний сезон 2021 року на більшості рекреацій Азовського моря супроводжувався навалою медуз-корнеротів, небувалою кількістю комарів, зливами, які йшли на узбережжі більше місяця, і все це під дискредитуючі та найчастіше перебільшені висловлювання у ЗМІ та соціальних мережах на адресу курортів. Як результат – криза вітчизняного пляжного туризму, яка не оминула навіть азовську «велику трійку» – Кирилівку, Бердянськ та Арабатську Стрілку. Після такого літа відпочивальники, які поступово замислюються про відпочинок наступного літа, не знають, що ж чекати від цін на курортах. А тим часом туристичні експерти вже активно аналізують ринок та дають свої прогнози щодо цін. Про це повідомляє 44.ua із посиланням на Інтерфакс-Україна.
Минулого літа спостерігалася виражена негативна динаміка турпотоку за найпопулярнішими азовськими напрямками. Загалом, до кінця сезону більшість готелів та баз відпочинку Бердянська, Кирилівки та Арабатської Стрілки ледь були заповнені на третину, і то тільки завдяки попередньому бронюванню найпопулярніших об'єктів, розпроданих ще напровесні. Але, до речі, у попередні роки ці показники в середньому за аналізованою вибіркою теж були як мінімум удвічі кращими.
При цьому сьогодні ніхто не береться однозначно прогнозувати, як складеться ситуація з медузами у 2022-2023 роках. Адже саме вони, незважаючи на безліч інших проблем, стали головною причиною провального сезону-2021. Принаймні, на сьогоднішній день немає натяків ні на зменшення солоності моря на ґрунті зростання опадів, ні на морозну зиму, які могли б значно зменшити популяцію корнеротів.
Тільки одне очевидно вже зараз: дієвого методу боротьби з навалою желеподібних у руках готельєрів, комунальних служб та місцевих муніципалітетів поки що не існує.
І якщо кількість медуз повторить торішній рекорд, ніякі протимедузні сітки не врятують від фрагментів їхніх тіл і вільноплаваючих клітин, які потрапляють під час прибою у воду і викликають сильне печіння шкіри у чутливих людей.
Паралельно на тлі форс-мажорних подій на вітчизняних рекреаціях бюджетні зарубіжні курорти (наприклад, Албанія) видаються у набагато вигіднішому світлі. Тим більше з урахуванням цін, які знизилися за часів світової пандемії коронавірусу і не поспішають повертатися до докризових показників.
Але, незважаючи на всі перелічені обставини, приазовські готельєри здебільшого заявляють про об'єктивну складність зниження цін без втрати довгострокової стабільності їхнього бізнесу, обґрунтовуючи це насамперед податковими та економічними факторами в Україні, а також невеликою тривалістю сезону. Не кажучи вже про запровадження обов'язкового РРО для ФОП на єдиному податку, з яким поки що мало хто знає, як працювати без штрафів.
«Більшість власників готельного бізнесу на азовських курортах, яких нам вдалося опитати, нині не планують знижувати ціни або включати до торішньої ціни додаткові послуги чи сервіси, за винятком хіба що басейнів. Свою позицію вони пояснюють суттєвим подорожчанням електроенергії та комунальних послуг, підвищенням податків на землю та нерухомість, зростанням мінімальної заробітної плати та пов'язаним з ним збільшенням податкових зобов'язань, а також запровадженням реєстраторів розрахункових операцій (РРО), які, напевно, потягнуть за собою адміністративні витрати та штрафи . У такій ситуації, кажуть готельєри, проблематично буде не лише знизити ціни, але навіть зберегти їх на рівні минулого сезону, не знижуючи при цьому сервіс і не скорочуючи перелік та якість послуг, які надаються. Але це стосується переважно великих і затребуваних курортних об'єктів, яких криза торкнулася найменше. Тоді як міні-готелі та гостьові будинки воліють поки не думати про майбутнє, обмежуючись будівництвом басейнів», — ділиться своєю думкою головний редактор профільного видання azov.zp.ua Юлія Ангеловська.
При цьому, як багато експертів вважають, якщо торішній сценарій з медузами на Азовському морі повториться, а ціни при цьому не знизяться, багато туристів просто відмовляться їхати на «звичне» море і шукатимуть чорноморські вітчизняні або взагалі закордонні альтернативи.
«Невдалим минулий сезон для азовських курортів виявився не лише через медузи– свою роль відіграли й інші фактори. Зокрема, суттєве зростання вартості оренди землі, збільшення мінімальної зарплати, що тягне за собою підвищення одразу кількох податкових платежів, зростання тарифів на електроенергію та газ, а також обов'язкове використання з наступного року реєстратора розрахункових операцій для ФОП. Все це саме по собі здатне поставити туристичний бізнес у скрутне становище, а медузи лише посилили його, і в найближчому майбутньому ситуація навряд чи зміниться. Що буде з готелями у 2022 році, і скільки з них зможуть пережити майбутній сезон, передбачити дуже важко. Єдине, що відомо напевно, це те, що за збереження торішніх цін на вітчизняних курортах відпочивальники сюди просто не поїдуть. Принаймні більшість із них. А прибуток готелю залежить не від вартості номера, як вважають багато власників готельного бізнесу, а в першу чергу від його завантаження. Отже бізнес все ж таки змушений буде знижувати ціни, нехай навіть при цьому доведеться якийсь час працювати з нульовою рентабельністю. Але, звісно, для ринку загалом це матиме негативні наслідки» розповіла про свої припущення редактор інтернет-видання arabat.com.ua Юлія Васильєва .
Інша частина українців шукатиме альтернативу у вигляді курортів Азовського моря, які менш постраждали від атаки медуз, хай і не настільки популярних. До таких належать, наприклад, Урзуф, Мелекіне, Білосарайська коса і Приморськ. А також низка інших дрібних сіл на Донеччині. Так, у Приморську медуз у 2021 році практично не було через особливості рози вітрів, а Донецькі курорти розташовані поряд з гирлами річок, які збагачують море прісною водою і таким чином створюють некомфортні умови для життя медуз.
«Ймовірно, азовським курортам з медузами частина відпочивальників віддасть перевагу «чистим» зарубіжним курортам, наприклад, тим самим Туреччині, Єгипту, Болгарії, Греції, які стали значно доступнішими за час коронавірусної пандемії і поки що утримують порівняно невисокі ціни. З іншого боку, на Азовському морі є ряд особливо розкручених і досить бюджетних рекреацій, яких проблема медуз практично обійшла стороною або торкнулася меншою мірою. Це, наприклад, запорізький Приморськ, який через розу вітрів медузи практично обходять стороною, курорти Донецької області - Урзуф, море в районі якого опріснене річкою Зелена, а також Мелекіне та Білосарайська коса, які знаходяться на березі порівняно прісної Таганрозької затоки, в яку впадає річка Дон. Тому, незважаючи на відсутність розвиненої курортної та розважальної інфраструктури, а також скромніший у своєму розмаїтті номерний фонд у порівнянні з головною азовською трійцею, вже наступного сезону ці маловідомі курорти можуть набути більшої популярності», - озвучує свої припущеннями редактор туристичного медіа-проєкта primorsk.ua Євген Смєльчаков.
Представники служб бронювання прогнозують, що ціни на популярних азовських курортах все ж таки знизяться і в окремих випадках дуже суттєво. Тільки станеться це, на їхню думку, приблизно наприкінці червня-початку липня 2022 року, коли готельєри точно зрозуміють, що за розцінками минулого року до них ніхто не поспішає їхати. До того ж не варто забувати, що заробіток у цьому бізнесі залежить не лише від ціни номера, а й від середньої заповнюваності номерного фонду загалом. Тому з двох лих їм доведеться вибирати найменше.
Таким чином, ціни на найпопулярніших азовських курортах у 2022 році, ймовірно, знижуватимуться, хоч і не відразу.
Водночас, рекреації без медуз, такі як Урзуф, Білосарайська коса, Мелекіне, Приморськ та інші подібні регіони можуть навіть подорожчати.
Нагадаємо, що різке збільшення популяції медуз-корнеротів в Азовському морі фахівці пов'язують насамперед із підвищенням його солоності до 14-17 проміле, спричиненим нестачею скидання прісних вод, відсутністю останніми роками холодних зим зі стійкими морозами, потраплянням у море азотних та фосфорних добрив з полів, які сприяють розвитку планктону – головної їжі медуз, а також відсутністю харчових конкурентів у вигляді тюльки та хамси через їх надмірний вилов.