Курс долара в Україні за останній час зменшився і наблизився до показників серпня 2022 року. Згідно інформації на сайті Мінфіну, станом на початок березня середній курс купівлі-продажу долара в банках та обмінниках знизився з 40,2 до 38,5 гривень за 1 долар. Тобто за два місяці поточного року долар подешевшав на 1,7 гривні. Подібна ситуація і на чорному ринку.
Крім того, можна помітити здешевлення євро на готівковому ринку, хоча воно не таке значне. А саме, протягом двох останніх зимових місяців курс покупки цієї валюти в банках та пунктах обміну знизився з 42 до 40,4 гривень за 1 євро. На чорному ринку курс євро впав з 42,4 до 40,8 гривень.
Як зазначила в своєму звіті інвесткомпанія ICU, в останній тиждень лютого населення купувало валюту в більших розмірах, ніж продавало. Тим не менш, курс гривні продовжує стрімко зміцнюватись. Чому це відбувається, та на що розраховувати в подальшому, розбиралось видання «БізнесЦензор».
Причини падіння курсу долара - фінансова підтримка від міжнародних партнерів
Один з найбільш значимих факторів зміцнення української гривні – це надходження фінансової підтримки від західних партнерів, яке відбувається стабільно і у достатньо великих обсягах. Від початку 2023 року Україна вже отримала 4,2 млрд доларів з обіцяних пакетів допомоги: 3 млрд євро макрофінансової допомоги від ЄС та 1,25 млрд від США.
Свій вклад принесли неочікувані візити до української столиці президента США Джо Байдена, директорки МВФ Кристаліни Георгієвої, міністерка фінансів США Джанет Єллен, які стали підтвердженням намірів подальшої підтримки.
Наприклад, вже відомо про те, що планується виділення Світовим банком додаткового гранту на суму $2,5 млрд для підтримки бюджету України. Крім того, існують домовленості про виділення 10 млрд доларів грантів від США та 18 млрд євро від ЄС. Є сподівання і щодо отримання 5 млрд доларів від МВФ.
Саме за рахунок міжнародних партнерів буде покритий дефіцит держбюджету (за прогнозами, він може скласти цього року 38 млрд доларів).
Завдяки фінансовій допомозі міжнародні валютні резерви Нацбанку зросли за два місяці зими 2022-2023 рр. приблизно на 2 млрд доларів. А якщо буде надана очікувана допомога, то протягом року через валютні резерви НБУ пройде більше коштів, ніж там є зараз.
Якщо минулого року Нацбанк щомісяця фінансував бюджет приблизно на 40 млрд гривень, які в подальшому через бюджетні витрати опинялися на валютному ринку, і доводилось продавати валюту з резервів для «стерилізації» емітованої гривні, то сьогодні ситуація покращилась. Вперше з початку повномасштабного вторгнення НБУ не здійснював емісію гривні для покриття дефіциту бюджету через викуп облігацій внутрішньої державної позики.
Збільшення привабливості інвестицій у гривні
Нацбанку вдалось збільшити привабливість гривневих активів, що також позитивно впливає на зміцнення національної валюти. Це стало можливе завдяки вимогам до банків збільшити обов'язкове резервування під вклади до запитання і кошти на поточних рахунках.
Заморожуючи вже в більших розмірах частини з вкладів або поточних рахунків клієнтів на рахунках НБУ для виконання цієї вимоги, банки зацікавлені зменшувати залишки на поточних рахунках клієнтів. А це робиться шляхом збільшення відсотків за строковими вкладами. Тому деякі банки уже пропонують клієнтам перемістити гривню та валюту з поточних рахунків на короткі строкові депозити під більші проценти.
Перехід грошей з поточних рахунків на строкові депозити відповідно зменшує тиск на валютний ринок. Крім того, деякі банки обмінюють валюту на гривню для формування резервів, якщо вчасно не встигають сформувати обов'язкові резерви.
Одночасно з цим, НБУ дозволив банкам формувати половину цих резервів за рахунок випусків бенчмарк-ОВДП. Збільшення інвестицій в облігації приводить до збільшення потоків грошей, які спрямовуються на фінансування дефіциту бюджету. Задля компенсації банкам збільшення відсотків за депозитами Міністерство фінансів підняло ставки дохідності на первинних аукціонах з продажу облігацій (на аукціоні 28 лютого ставки склали 19,7% річних).
Таким чином, завдяки цьому Мінфін залучив з початку року на ринку більше, ніж потрібно погасити за попередніми випусками.
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Д.Гетманцев зазначив: