Манну кашу знають усі — хтось її обожнює, а хтось не може згадувати без гримаси. Але чи задумувались ви коли-небудь, що насправді ховається за цією простою стравою?
Як з’явилася манна каша
Історія манки починається ще з XIII століття, коли мельники випадково виявили, що після помелу пшениці залишаються крихітні частинки, які не підходять для хліба. Ці залишки почали відокремлювати й використовувати для приготування каші. Спершу процес збору манки був доволі трудомістким, тому страва вважалась делікатесом.
Назва ж "манна" має цікаве походження. Найвідоміша версія пов’язана з біблійною легендою. Згідно з нею, під час поневірянь євреїв пустелею Бог надіслав їм їжу у вигляді білих крупинок, які збирали на світанку. Ці крупинки й називали "манною небесною".
Як виробляють манку
Сучасна манна крупа виготовляється із пшениці, і цей процес має кілька етапів:
- Очищення зерна — видаляють домішки, солому та ґрунт.
- Обдирання — знімають верхню оболонку зерна.
- Помел — пшениця подрібнюється, а за допомогою спеціальних машин крупа відділяється від борошна.
- Шліфування — видаляють більшість жирів та клітковини.
Готовий продукт слід зберігати в сухому місці в щільно закритій тарі. Манка легко вбирає вологу, що може зіпсувати її якість.
Користь і можливі ризики
Манна каша цінується за високу калорійність — приблизно 330–350 ккал на 100 грамів. Вона швидко засвоюється, не подразнює шлунок і допомагає заспокоїти його роботу. Саме тому її часто включають до раціону людей із проблемами травлення.
Однак захоплюватися манкою не варто. Вона містить глютен, який може викликати алергію, особливо у дітей. Крім того, часте споживання манки може сприяти набору ваги через високий вміст крохмалю.