Останнім часом тема миротворчої місії в Україні знову викликала купу розмов. Особливо після того, як 17 грудня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що його країна готова долучитися до такого процесу. Але є одне величезне "але": це можливо тільки за згоди росії. Звучить, м’яко кажучи, малореально. Президент Франції Еммануель Макрон також підтримав ідею, але ситуація знову впирається в безліч "але".
Український погляд
Для України це питання стоїть трохи інакше. Президент Зеленський не проти обговорень, але лише за конкретних умов. Що для нас головне? Жодної "заморозки" конфлікту, а тільки повернення територій і гарантія безпеки для наших громадян. Ну, і, звісно, пріоритет залишається незмінним: посилення Збройних сил. А от росія, як завжди, проти, бо бачить у миротворчій місії "загрозу своїм інтересам".
Що це взагалі за місії
Якщо говорити просто, миротворча місія — це такий собі буфер між ворогуючими сторонами. Вона має стежити за виконанням домовленостей і допомагати відновити мир. Найчастіше такі місії проводяться під егідою ООН, і беруть участь у них так звані "блакитні каски". Їхня робота може бути дуже різною: від спостереження до захисту цивільного населення зі зброєю в руках.
В Україні про це почали говорити ще у 2015 році, коли з’явилися Мінські угоди. Але тоді ідея не злетіла через позицію росії. А зараз, коли війна триває вже дев’ятий рік, ця тема знову актуалізувалася.
Що думають на Заході
Тут найбільше активності проявляють Німеччина і Франція. У Берліні наполягають: миротворча місія можлива лише за згоди всіх сторін, включно з росією. І це виглядає майже фантастично. Макрон навіть говорив про можливість відправки французьких військ, але чи реально це? З огляду на складність переговорів — навряд.
США, до речі, тут особливо не активні. Їхній основний фокус зараз — військова допомога Україні. Польща теж не готова відправляти своїх солдатів: вони зосереджені на обороні власної території.
А росія...
Тут усе дуже просто: категорична відмова. Кремль вважає миротворців втручанням у свою "зону впливу" і називає це загрозою. російська пропаганда ще додає, що це все начебто для створення "баз НАТО".
Що кажуть експерти
Аналітики мають різні думки. Наприклад, Олександр Кочетков упевнений, що для ефективної місії потрібен величезний контингент — до 100 тисяч людей із технікою, важким озброєнням і надійною інфраструктурою. А це шалені гроші — мільярди євро. І хто їх готовий дати? Хіба що США чи Китай.
Інші спеціалісти, як-от Олег Старіков, більш скептичні. Він каже, що навіть скласти реалістичний план місії буде важко, бо більшість країн вже так чи інакше залучені в конфлікт. Та й узгодити все це з Верховною Радою України — задача не з легких.
Що пишуть медіа
Західна преса оцінює цю ідею по-різному. Наприклад, The Guardian вважає, що це може бути шлях до стабілізації. А от Reuters і The New York Times попереджають, що без чіткого плану це може вилитися в ескалацію. Дехто навіть називає цю ідею "жахливою", побоюючись непередбачуваних наслідків.
Зараз миротворча місія — це радше теорія, ніж щось реальне. Поки що ідея виглядає красиво на папері, але потребує серйозної підготовки, міжнародної підтримки і, головне, припинення бойових дій. А це, на жаль, у найближчому майбутньому виглядає малоймовірним.