Освітній омбудсмен Надія Лещик каже, що наша система освіти вже на межі катастрофи. Більше ніж 40% вчителів думають про звільнення в найближчі п’ять років. Ну як тут не замислитися, коли заробітки смішні, паперів більше, ніж уроків, і ще й атмосфера в колективах часто залишає бажати кращого.
Чому ж учителі йдуть
Перше, що називають педагоги, — низька зарплата. Особливо це болить молодим вчителям. Уявіть, ви щойно закінчили університет, сповнені енергії, а тут тобі пропонують таку платню, що на неї хіба що каву з булочкою можна купити. Зрозуміло, що багато хто просто кидає це діло ще на старті.
До того ж, робота вчителя — це вже давно не лише викладання. Потрібно заповнювати купу звітів, папірців і таблиць. Іноді здається, що тут не школа, а офіс якоїсь корпорації. А ще й морально важко: між досвідченими педагогами і "новачками" інколи виникають напруження. Молоді вчителі часто кажуть, що їх ігнорують або навіть недооцінюють.
А що з учнями
Це ще одна болюча тема. Діти, які повертаються з-за кордону, де навчалися під час війни, не завжди встигають за нашою програмою. Кажуть, у нас вона складніша. Наприклад, хтось приїжджає з річним чи навіть трирічним відставанням, і от як їм наздогнати однокласників?
Пропонують дозволити таким учням повторити рік навчання, аби спокійно розібратися з матеріалом. Також обговорюють додаткові уроки з важливих предметів, таких як математика чи природничі науки. Чесно кажучи, це хороша ідея, але чи вистачить на все фінансування? Планують виділити кошти, але поки що це лише на рівні розмов.
Чи є вихід
Щоб якось розрулити цю ситуацію, влада обіцяє реформи. Кажуть про підвищення зарплат, зменшення паперової роботи та програми підтримки для молодих учителів. Ідея в тому, щоб утримати досвідчених педагогів і водночас привабити молодь до цієї професії.
Виглядає, що потрібні комплексні рішення, і то негайно. Бо якщо нічого не зміниться, школи ризикують втратити фахівців, а учні — якісну освіту. І тоді вже точно буде біда.