Різдво Христове — це одне з тих свят, яке завжди приносить тепло і світлу радість у кожну оселю. Воно символізує родинні зв’язки, затишок і духовність, якими так багата наша культура.
Як змінилася дата святкування
Щороку українці з нетерпінням чекають цієї події, але в останній час щось змінилося. Якщо раніше ми святкували Різдво 7 січня, то тепер, після переходу ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар, це відбувається 25 грудня. Можливо, хтось уже звик до нової дати, а для когось це все ще трохи незвично. До речі, у 2024 році свято випадає на середу — серед тижня, але це, здається, не завадить зібратися всією родиною.
Історія Різдва
Що ж такого важливого в цій даті? Для християн це день народження Ісуса Христа, якого вважають Спасителем світу. У Євангелії йдеться, що Його матір’ю була Діва Марія, яка зачала Сина Божого через Святого Духа. Цікаво, що під час останніх місяців вагітності Марії довелося разом із Йосипом їхати до Вифлеєма через перепис населення.
У місті тоді було людно, тож знайти місце для ночівлі не вдалося. Уявіть собі: пара змушена була прихиститися в печері, де зазвичай ховалися пастухи. Саме там і народився Ісус. А далі — диво за дивом: ангел повідомив пастухам про цю радісну новину, і вони першими прийшли привітати Марію та Йосипа. Над містом засяяла яскрава зірка, яка вказала шлях волхвам — мудрецям, що принесли немовляті дари: золото, ладан і миро.
Родинні традиції українців
Різдво завжди було святом для сім’ї. Це період, коли кожен член родини збирався за одним столом. І розпочиналося святкування ще напередодні, 24 грудня, на Святвечір. Як тільки на небі з’являлася перша зірка, сім’я сідала за стіл, на якому стояли 12 пісних страв. І хоча їх набір трохи різнився залежно від регіону, кутя завжди була головною стравою.
Цікаво, що існувала прикмета: якщо не зустрінеш Різдво вдома, то рік проведеш далеко від рідної оселі. А ще цього дня намагалися не сваритися. Навіть ті, хто мав давні образи, намагалися примиритися. Це був особливий час.
Окреме місце займав дідух — сніп пшениці чи жита, прикрашений сухими квітами. Його ставили на покуті, поруч із іконами, як символ урожаю та добробуту.
Що можна й чого не варто робити на Різдво
Різдвяні свята вважалися дуже важливим періодом, тому протягом 12 днів після Святвечора заборонялася фізична праця. Єдине, що дозволялося — доглядати за худобою та готувати їжу.
Також не радили позичати гроші чи брати їх у борг. Кажуть, як зустрінеш рік, так його і проживеш. Ніхто не хотів накликати на себе фінансові труднощі.
До речі, існував цікавий звичай: перед святковою вечерею "кликали нечисть" такими словами: "Як не прийдеш тепер, то весь рік не приходь". Це був своєрідний ритуал для захисту оселі.
І, звісно, яке Різдво без колядування? Люди переодягалися у різні костюми, співали обрядові пісні — колядки, ходили від хати до хати, приносячи в кожну оселю святковий настрій.
Різдво — це не лише про релігію. Це про те, як важливо бути разом, ділитися теплом і світлом. А решта — вже деталі.