Бен Воллес, який обіймав посаду міністра оборони Великої Британії з 2019 до 2023 року, поділився своєю думкою щодо дій України під час війни. У програмі The Rest is Politics він назвав головною стратегічною помилкою українського президента Володимира Зеленського те, що в країні не було проведено масової мобілізації всіх чоловіків, починаючи з 18 років.
Мобілізація з 18 років: екс-голова Міноборони Британії дав пораду Україні
Я з самого початку війни не розумію, чому Зеленський не мобілізував усіх чоловіків, які досягли повноліття. У нас, у Британії, під час Другої світової війни всі чоловіки були мобілізовані. Згодом, у 1941 році, навіть жінок почали залучати до армії. Сьогодні Україна бореться з ворогом, не менш небезпечним, ніж Гітлер. Чому ж не було оголошено мобілізацію, хоча б серед усіх дорослих чоловіків? — зазначив Воллес.
Молодь треба берегти
Здається, Зеленський мав на меті захистити молодих людей, особливо віком від 18 до 28 років. Це логічно, правда? Хто ще будуватиме країну після війни? Але Воллес переконаний, що без повного залучення всіх дорослих чоловіків Україна втрачає важливий шанс:
Якщо не зараз, то коли? Війна не чекає.
Воллес навіть запропонував свій план. Каже, можна було звернутися до Європи, щоб там допомогли навчати цих новобранців. Мовляв, це зовсім нескладно: провести базові тренування, а потім відправити їх додому.
Вони могли б тримати каску під ліжком, а форму в шафі. І при першому виклику були б готові до бою, — додає він.
Європа б допомогла
На думку Воллеса, Європа могла б організувати такі навчальні програми без проблем. Це ж не космічні кораблі будувати. Але, як він сам підкреслив, такого заклику від України не було. Чому? Може, боялися реакції населення? А може, сподівалися на швидке завершення війни?
До речі, поки в самій Україні це питання викликає суперечки, за кордоном наші співвітчизники не сидять склавши руки. Наприклад, у Польщі вже більше 1300 добровольців підписали контракт із ЗСУ в рамках "Українського легіону".
Британський погляд на ситуацію
Звісно, Бен Воллес дивиться на це з британської перспективи. У них свої історичні приклади, свої підходи. Але чи справді Україна мала шанс зробити те саме? З одного боку, ідея виглядає простою: мобілізувати всіх, навчити, забезпечити резерв. А з іншого боку, чи вистачило б на це ресурсів? І чи готове суспільство?