За минулий рік українці витратили нечувану суму на азартні ігри — аж 158 мільярдів гривень. З цієї суми майже 20 мільярдів "пішло" лише у грудні. І хоча виграш іноді повертається гравцям, такі витрати виглядають значними, особливо під час війни.
Про це, розповів нардеп Ярослав Железняк. За його словами, середньомісячні витрати в 2024-му складали десь 12,7 мільярда гривень. Звісно, частина цих коштів повертається у вигляді виграшів, але, чесно кажучи, основна маса все ж таки залишається у кишенях казино.
Податки зростають, але схеми залишаються
Попри такі витрати, гральний бізнес за рік сплатив до бюджету 16,9 мільярда гривень податків. Це на 63% більше, ніж у 2023 році. Звучить ніби позитивно, але є нюанс: у процентному співвідношенні податкове навантаження все ж знизилося. І це вже викликає запитання.
За словами Железняка, це свідчить про існування певних схем, які дозволяють операторам грального бізнесу зменшувати фінансовий тиск. Тобто, з одного боку, гроші йдуть до бюджету, а з іншого — не настільки багато, як могло б бути.
Якщо ви думаєте, що це все — ні, є ще одна цікава деталь. У Комісії з регулювання азартних ігор теж не все гладко. У грудні 2024 року її голову Івана Рудого затримали. Причина? Його підозрюють у співпраці з представниками рф і навіть у зберіганні наркотиків. А на початку 2025-го ще один член комісії, Євген Яхнія, отримав підозру. Кажуть, він разом із Рудим допомагав зберегти ліцензію для компанії, що мала зв’язки з росією.
Що далі
Може здатися, що гральний бізнес приносить чималі гроші в бюджет, але з іншого боку — ці мільярди могли б працювати на щось дійсно важливе. Поки ж у нас є лише розмови про схеми, затримання і рекордні витрати громадян.