Північна Корея, яка вирішила підтримати росію в бойових діях, зазнала колосальних втрат. З грудня минулого року половина з їхнього особового складу, що брав участь у війні, або загинула, або отримала поранення. Про це пише The New York Times, посилаючись на дані українських і американських військових.
Ситуація на фронті
Генерал Олександр Сирський, наш головнокомандувач ЗСУ, розповідає, що майже половина з 11 тисяч північнокорейських солдатів, яких росія залучила, уже не можуть воювати. Ну як не можуть — деякі загинули, інші поранені. А втрати, як бачите, величезні. Але цікаво, що Північна Корея, здається, не збирається зупинятися. Як повідомляють американські джерела, вони хочуть відправити нові підкріплення в росію. Правда, скільки саме людей цього разу — не уточнюється.
"Вперед і тільки вперед"
Про їхню тактику окрема історія. Українські військові описують це приблизно так: вони просто йдуть напролом. Без підготовки, без особливої логіки. Можна сказати, "живий щит". Чесно кажучи, це більше схоже на якийсь абсурд, ніж на воєнну стратегію. Сілєста Уолландер, яка раніше працювала у Міноборони США, додає: ці люди навіть разом не тренувалися. Просто набрали, дали зброю — і вперед.
Хто командує
А знаєте, що цікаво? Українська розвідка виявила, що серед цього контингенту є близько 500 офіцерів і навіть три генерали. Вони сидять у командних пунктах і ніби керують цілим процесом. Наші ж військові кажуть, що навіть без північнокорейців боротися проти однієї з найбільших армій світу було важко. А тепер, коли вони об'єдналися, стало ще важче.
Дивна поведінка кремля
Як не дивно, кремль усіляко заперечує, що північнокорейці є на полі бою. Вони навіть документи їм видають, ніби ті мешканці російського Далекого Сходу. Але факти говорять самі за себе: СБУ вже неодноразово публікувала допити полонених північнокорейських солдатів, які це підтверджують.
Перші втрати через "дружній вогонь"
До речі, цікавий момент: на самому початку операції північнокорейці, як повідомляє ГУР, зазнали втрат через "дружній вогонь" по кадирівцях. Виходить, що свої ж їх і накрили. Іронія, чи не так?
Знаєте, важко навіть уявити, до чого це все призведе. Північна Корея готова жертвувати тисячами своїх людей заради амбіцій кремля, а росіяни, здається, не бачать у цьому жодної проблеми. Але ми бачимо, як усе це закінчиться: правда і людяність завжди перемагають. Бо скільки б вони не намагалися залучити нових солдатів чи створити ілюзію сили, війна — це не тільки про кількість. Це про дух. І в нас його більше, ніж у них усіх разом.