В Україні створили застосунок, який допомагає дітям з порушенням мовлення спілкуватися

Льв'янин Сергій створив мобільний застосунок, який допомагає дітям, що не можуть говорити, знайти спільну мову зі своїми рідними. Історія почалася через його доньку Яринку. У неї виявили ДЦП, і це стало поштовхом для Сергія допомогти не лише своїй сім’ї, а й іншим дітям, які стикаються з такими самими труднощами.

Як це працює

Уявіть собі величезний набір картинок: хочеш яєчню – натискаєш одну, хочеш книжку – іншу. Саме так виглядає застосунок. Сергій розпочав роботу над ним близько пів року тому, після того як багаторазові заняття з логопедами та неврологами не дали очікуваних результатів.

У Яринки, хоча й є проблеми з рухливістю, розум ясний і світлий, — розповідає Сергій. — Вона хоче гратися, вчитися, бути серед дітей.

Проте, коли слова недоступні, комунікація стає викликом. Сергій відкрив для себе метод альтернативної комунікації завдяки науковим статтям. А далі — все почалося.

Спершу були звичайні картки

Родина Рильських пробувала працювати зі звичайними паперовими картками, на яких зображені предмети, дії чи слова. Наприклад, якщо дитина хоче гратися, вона могла скласти речення: "Я хочу м’яч". Але це було дуже незручно: більше сорока картинок, які треба розкладати і шукати потрібні.

Сергій вирішив спростити процес. Він переніс всі ці картки у цифровий формат, озвучив їх і зробив додаток, яким можна користуватися швидко і просто.

Основна ідея була в тому, щоб зробити спілкування зручним і природним, щоб дитина могла висловлювати свої бажання швидше, — пояснює Сергій.

До речі, аналоги вже існують

Так, щось подібне у світі вже є, але це коштує скажених грошей. І найголовніше – Сергій хоче, щоб його розробка була безкоштовною. Каже, що багатьом українським сім’ям таке рішення стане в пригоді.

До речі, першою, хто спробував цей застосунок, була Яринка. Вона швидко освоїлася, і тепер програма – це її спосіб сказати, чого вона хоче.

Крім того, такі технології допомагають дітям не тільки отримувати потрібне, але й знижують почуття ізольованості. Олена Ковальова, засновниця дитячого реабілітаційного центру, каже:

Це неймовірно важливо. Уявіть, коли тебе роками не розуміють, і раптом з’являється інструмент, завдяки якому ти можеш щось сказати.

Мрія, яка об’єднує

Сергій мріє, щоб його програма не тільки допомагала окремим родинам, але й створювала спільноту. Уявляєте, щоб батьки, спеціалісти та діти разом обговорювали проблеми, підтримували одне одного? Це вже навіть не просто застосунок, а щось більше.

Можливо, це лише початок, але віримо — попереду в цього проекту велике майбутнє.