Схоже, що на Закарпатті скоро працюватимуть перші трудові мігранти з-за кордону. І не просто окремі люди, а ціла група. Одне з меблевих підприємств у Тячеві відчуває нестачу робочих рук, тож вирішили запросити 160 працівників із Бангладеш.
40 із них вже майже на місці. І, судячи з усього, це тільки початок. Якщо ситуація з кадрами не покращиться, українські підприємства можуть почати активно запрошувати іноземних робітників. Мова йде навіть не про сотні, а про мільйони людей, які могли б заповнити вакансії по всій країні.
Чому не вистачає працівників
Нестача людей у Тячеві – це не випадковість. Ще минулого літа мер міста Іван Ковач говорив, що на виробництвах працювати нікому. Одні – на фронті. Інші – ховаються від мобілізації. Хтось просто виїхав за кордон.
Очільник області Мирослав Білецький додає: навіть внутрішні переселенці не закривають дефіцит робочої сили, бо багато з них – люди непрацездатного віку.
За оцінками, з Закарпаття за три роки війни виїхало близько 300 тисяч людей. Натомість приїхало 350 тисяч переселенців. Здавалося б, баланс є. Але є нюанс – виїхали переважно працездатні чоловіки, а приїхали жінки, діти та літні люди.
Запрошувати мігрантів дорого, але варіантів небагато
Підприємства, які планують наймати працівників з-за кордону, зіштовхуються з купою витрат.
Щоб офіційно влаштувати іноземця, їм треба буде:
- отримати дозвіл на працевлаштування (15–24 тис. грн на рік)
- оплатити приїзд
- надати житло та харчування
- забезпечити мінімальну зарплату – 500 доларів на місяць
Звучить дорого, але іншого виходу немає. Українських працівників просто бракує.
Скільки ще людей знадобиться
За підрахунками Мінекономіки, щоб підняти економіку, Україні потрібно 4,5 мільйона нових працівників. А міжнародні організації говорять про ще більшу цифру – понад 8 мільйонів.
Щоб просто підтримувати населення на нинішньому рівні, Україні потрібно щороку залучати мінімум 300 тисяч нових мешканців. А якщо врахувати, що за кордоном зараз перебуває від 5 до 7 мільйонів українців, то ця проблема стає ще серйознішою.
Звідки чекати робітників
Очевидно, що основні потоки трудових мігрантів йтимуть із країн, де рівень життя нижчий, ніж у нас. Експерти прогнозують, що це будуть:
- Пакистан
- Бангладеш
- Туреччина
Можливо, приїдуть і працівники з Європи, якщо отримають вигідні контракти, наприклад, на відновлення зруйнованої інфраструктури. Але є проблема: у нас зарплати значно нижчі, ніж у тій же Польщі чи Німеччині.
Скажімо, мінімалка в Україні – 8 тисяч гривень. У Польщі – 47 тисяч. У Німеччині – понад 100 тисяч. Де шукати людей, якщо вони можуть заробити в рази більше десь ще?
Чи зможемо ми конкурувати
Насправді конкуренція за робітників – це вже глобальне явище. Наприклад, Узбекистан кілька років працює над тим, щоб відправляти молодь на роботу в Німеччину. Там для цього діють спеціальні програми з вивчення мови та навчання.
А в Україні поки що навіть немає чіткої політики щодо трудових мігрантів.
Що робити далі
Щоб не програти цю битву за робочі руки, нам потрібно відповісти на три важливі питання:
- Як повернути українців додому?
- Як зменшити відтік кадрів після війни?
- Як залучити талановитих людей з інших країн?
Без цього відновлення економіки буде дуже складним. І, можливо, в майбутньому нам доведеться будувати Україну не лише українцями, а й тими, хто захоче приїхати сюди працювати.