Ви коли-небудь викладали в соцмережі фото з відпустки, щоб показати, як класно відпочили? Або, можливо, фотографували нову сукню чи вечерю в модному ресторані, аби поділитися радістю? Впевнений, що так. Це нормально — час від часу хотіти показати свої досягнення. Ми всі любимо відчувати увагу й отримувати схвалення.
Але що, як уся ця показовість виходить за межі здорового глузду? Чим більше можливостей у нас є ділитися моментами свого життя, тим частіше ми це робимо. Соцмережі перетворилися на своєрідну арену, де люди змагаються, у кого яскравіші події, дорожчі покупки, крутіші успіхи. Проблема в тому, що бажання похвалитися може перерости в щось хворобливе — справжню залежність від чужого визнання.
Коли хвастощі стають проблемою
Сам по собі факт, що ви розповіли про щось приємне, не є чимось поганим. Але є важливий нюанс: коли це стає звичкою, коли ви вже не просто ділитеся радістю, а постійно намагаєтесь довести всім навколо, що ваше життя цікавіше, успішніше, багатше — ось тут і починаються проблеми.
Такі люди ризикують виглядати несерйозно, а інколи навіть викликають роздратування чи заздрість у тих, хто їх оточує. І що ще гірше — вони починають залежати від схвалення. Немає лайків чи коментарів під постом? Вже здається, що життя якесь не таке.
Чому люди хваляться
Ну добре, а звідки це береться? Психологи кажуть, що причина часто криється в низькій самооцінці. Іноді людина може мати все — гарну роботу, гроші, навіть власний бізнес, але все одно відчувати себе недостатньо хорошою. Вона шукає підтвердження власної цінності в очах інших.
А ще буває, що хвастощі — це спосіб довести щось комусь. Наприклад, дівчина хоче показати колишньому, як у неї зараз "все чудово", або хлопець намагається довести друзям, що він досягнув успіху. Для цього вони навіть можуть трохи прикрасити реальність.
Але проблема в тому, що такі "перемоги" дають лише тимчасове задоволення. Це як цукор — спершу заряд енергії, а потім різкий спад.
Що буде, якщо припинити хвалитися
А тепер уявіть, що ви перестали хвалитися. Спочатку здасться незвично, але потім ви відчуєте справжню свободу. Без цього постійного бажання вразити інших з’явиться більше енергії для реальних справ. До того ж, не доведеться хвилюватися, що хтось вас засудить чи не оцінить.
Люди, які впевнені в собі, не потребують зовнішнього схвалення. Вони просто живуть своїм життям, приймають рішення і йдуть вперед, не зважаючи на думку оточуючих.
Тож, можливо, варто спробувати? І хто знає, можливо, це стане першим кроком до справжньої внутрішньої гармонії.