Всі ми хочемо, щоб наш улюблений песик був чемним і слухняним. Але що робити, якщо малий шкодник гризе меблі, тягне тапки чи риється в смітнику? Кричати? Ляпнути газеткою? Чи взагалі не реагувати?
Відомий кінолог Вілл Атертон поділився порадами щодо виховання цуценят. І головний меседж тут ось який: замість покарань краще працює заохочення.
"Покарання" може бути не таким, як ви думаєте
Знаєте, що цікаво? Багато людей думають, що покарання — це щось жорстке: накричати, вдарити газетою, чи, не дай Боже, штурхнути. Але насправді ефективне "покарання" може бути м’яким і навіть позитивним.
Атертон пояснює, що цуценя просто не розуміє, що воно зробило не так, якщо йому не пояснити. Тут важливий підхід: не сварити "за що попало", а чітко показати, що саме не можна робити.
Як правильно "сварити" цуценя
Отже, якщо ваш хвостатий бешкетник знову щось утнув, ось що можна зробити:
- Голос, а не крик. Не треба лякати собаку гучними вигуками — це тільки заплутає її. Краще використовувати спокійний, але рішучий тон. Сказати впевнено: "Не можна!" — і цього часто достатньо.
- Будьте конкретними. Замість загальних "погана собака" варто чітко вказувати на проблему: "Не гризи меблі!" або "Не тягни їжу зі столу!" Так собака швидше зрозуміє, у чому справа.
- Відволікайте. Якщо цуценя робить щось небажане, не просто сваріть його, а перенаправте увагу. Наприклад, якщо воно гризе шнурок, запропонуйте йому улюблену іграшку.
- Без фізичних покарань! Це головне правило. Ляпаси, штурхання, тицяння носом у калюжу — все це не навчить собаку, а лише зробить її боязкою або агресивною.
Взаєморозуміння – ключ до щасливого хвостика
Собаки — не роботи, їм теж потрібно час, щоб навчитися. Кінолог наголошує: правильне спілкування з улюбленцем зміцнює ваш зв’язок і робить виховання простішим. Якщо чотирилапий відчуває, що його розуміють, він буде слухнянішим і впевненішим.
А це означає одне: і вам, і вашому хвостику жити разом буде набагато легше.