Переговори з місією МВФ виявилися непростими — так охарактеризував зустріч голова податкового комітету Данило Гетманцев. 20 лютого представники МВФ на чолі з Гевіном Греєм прибули до Києва, аби оцінити, як Україна виконує умови програми розширеного фінансування. На кону — майже 918 мільйонів доларів, які можуть надійти до бюджету. Сума, скажімо прямо, не астрономічна, особливо якщо порівнювати з грантами від партнерів, але в нинішніх умовах кожен долар на рахунку.
Переговори на тлі фінансової турбулентності
Голова податкового комітету Данило Гетманцев визнав: розмова була важка. Адже, коли світова політика штормить, це не може не зачепити й нашу економіку. Особливо нервує питання 2026 року — де брати гроші, якщо міжнародне фінансування буде під питанням? МВФ, по суті, став для нас не просто донором, а таким собі фінансовим навігатором у цьому хаосі.
Позиція МВФ: судова реформа та бюджетні виклики
До речі, свою позицію висловила й Роксолана Підласа, очільниця бюджетного комітету Ради. Вона нагадала, що МВФ особливо наполягає на створенні адміністративного суду. Чекають, що депутати не затягуватимуть і швидко проголосують відповідний законопроєкт.
Ще одне питання, яке активно обговорювали, — як витрачати гроші з пакету ERA ($50 млрд від G7). Точніше, як їх правильно розподілити, бо на оборону їх спрямовувати не можна, а бюджетні перспективи на 2026 рік туманні. Тож доведеться економити і витрачати ці кошти максимально обережно.
Реформи та перепони
Ну і, звісно, куди без реформ. МВФ, як і раніше, очікує змін до КПК та створення нового адмінсуду. Але тут не все так просто: юристи побоюються, що це дасть більше важелів правоохоронцям і може створити додатковий тиск на бізнес. Є й питання щодо самого суду: наскільки виправдано створювати окрему установу, де вирішальне слово матимуть іноземці?
Словом, переговори дійсно були непрості. Україна хоче отримати фінансування, але шлях до цього тернистий: МВФ вимагає реформ, а ці реформи — далеко не всім до душі. Що ж, подивимось, як усе складеться.