Слово «глютен» зараз лякає багатьох, але мало хто знає його справжнє значення. А це та сама клейковина, що міститься в пшениці, житі, ячмені та інших злакових. І, відповідно, – у борошні з них. Саме глютен – специфічний білок всіх злакових культур – надає тесту пластичності і використовується у виробництві багатьох продуктів як пластифікатор.

За що ж такий корисний білок прозвали «тихим убивцею»?

Виявляється, він може завдати великої шкоди всьому організму, якщо в людини до нього підвищена чутливість. Визначити, кому глютен друг, а кому ворог і побудувати систему харчової безпеки нескладно, якщо вчасно виявити тривожні симптоми непереносимості глютену. 

Дуже схожі симптоми

Комплекс симптомів непереносимості білка злакових називають глютеновою хворобою. Проявлятися вона може класичною целіакією, підвищеною чутливістю до глютену та алергією до білків пшениці.

Алергія на пшеницю та симптоми типової целіакії вперше виникають у ранньому дитинстві, коли в раціоні дитини з'являються продукти, що містять глютен. Найбільш характерні ознаки непереносимості глютену у дітей – біль у животі, що супроводжуються діареєю та метеоризмом. Крім того, з'являються висипання на шкірі, схожі на екзему. Алергія на білки злакових часто супроводжується захворюваннями органів дихання, зокрема ринітами та бронхіальною астмою.

У дорослих на чутливість до глютену може вказувати синдром подразненого кишечника. При цьому розвивається загальна слабкість, хронічна втома та депресія. Якщо доступними засобами не подолати непереносимість глютену, то вона може призвести до периферичних нейропатій, цукрового діабету, тиреоїдитів та інших аутоімунних станів, безпліддя, злоякісних пухлин органів травлення, аутизму тощо.

Як розпізнати ворога?

Якщо у дитини або дорослого є симптоми порушення травлення, слід звернутися до лікаря з приводу діагностики целіакії. У таких випадках призначають лабораторні дослідження крові, кишкової мікрофлори, а також тест на непереносимість глютену. Як правило, целіакія зустрічається досить рідко. Але негативний результат тесту на неї – не привід не робити аналізи на непереносимість глютену та відмовлятися від терапії.

Дієта без глютена

Наслідків глютенової хвороби легко уникнути, якщо вчасно виявити її причини, а потім старанно і протягом усього життя дотримуватись спеціальної дієти – безглютенової.

При індивідуальній чутливості до глютену без целіакії допускається вживання мінімальної кількості глютену в міру покращення його переносимості. Подібна тактика може бути застосована і для пацієнтів з алергією. Хворим на целіакію абсолютно протипоказані пшениця, жито, ячмінь, овес і всі продукти, які містять їх навіть у мінімальних кількостях.

Непереносимість глютену часто поєднується з лактазною недостатністю та алергією на білки коров'ячого молока, тому доцільно обмежувати вживання молочних продуктів.

У меню можуть бути:

  • Каші: гречана, кукурудзяна, пшоняна, рисова.
  • Макаронні та хлібобулочні вироби з борошна без глютену.
  • Свіжі та заморожені овочі та фрукти.
  • М'ясо та риба без паніровки.

Багато продуктів містять так званий прихований глютен або виготовлені з використанням злакових. Тому, щоб не спричиняти загострення хвороби, краще виключити з раціону:

  • Готові соуси.
  • Напої із додатковими смаковими добавками.
  • Звичайне морозиво.
  • Ковбасні та кондитерські вироби.
  • Пиво та міцні напої.

Проблеми застосування

Маркування «без глютену» зараз застосовується на більшості продуктів харчування, але водночас дотримуватися безглютенової дієти непросто. Це пов'язано з високою вартістю та обмеженими можливостями придбання спеціальних лікувальних продуктів, відсутністю точної інформації про наявність глютену на етикетках.

Тому при непереносимості глютену, щоб не наражати себе на небезпеку і не турбуватися про те, чи немає в страві хоча б мізерної кількості пшеничного, житнього, вівсяного або ячмінного борошна, слід завжди при собі мати ферменти, що допомагають перетравленню глютену.

В Україні в аптеках можна купити Ензібар Глютен, у складі якого дипептидилпептидаза IV (DPP-IV) та грибкова протеаза. Ці ферменти визнані ключовими у розщепленні білків.

Детальніше - https://enzybar.eu/uk/