На сьогодні транспортна інфраструктура України включає розвинену мережу автомобільних доріг, залізничних шляхів, аеропортів та морських портів. Проте, як зазначає бізнес-аналітик та експерт Терещенко Роман Вікторович, війна спричинила значні руйнування, особливо в східних та південних регіонах країни, що ускладнює логістичні операції. Але такі випробування стали і викликом для держави та представників транспортної галузі, які долаючи труднощі, окреслюють перспективні проекти на основі сучасного світового досвіду.
Реформа фінансування транспорту в Україні: досвід ЄС і нові підходи від Романа Терещенка
Фінансування громадського транспорту є актуальною проблемою для багатьох країн світу, і Україна не є винятком. Терещенко Роман Вікторович констатує, що на відміну від більшості європейських країн, в Україні автобусні перевезення тривалий час залишалися прибутковими завдяки специфічній "бізнес-моделі", яка не обходилась без корупційних складових. Приватні оператори платили хабарі, щоб отримати дозвіл на здійснення перевезень, але ця модель не є стійкою в довгостроковій перспективі.
Бізнес-експерт зазначає, що зважаючи на прагнення України до інтеграції в Європейський Союз, необхідно адаптувати механізми фінансування громадського транспорту до європейських стандартів. Це включає перехід від приватної ініціативи до більш структурованого та прозорого підходу, заснованого на державно-приватному партнерстві. Роман Терещенко такими бачить нові підходи до фінансування транспорту:
-
Комунальні підприємства. Органи місцевого самоврядування все більше схиляються до створення комунальних підприємств, які будуть надавати послуги громадського транспорту.
-
Європейські механізми. Потрібно впровадити типові для ЄС механізми планування, фінансування та моніторингу, де компанії-перевізники отримують оплату за виконану транспортну роботу від замовника, а сам замовник збирає кошти з пасажирів та інших джерел (податкові надходження).
-
Безкоштовні послуги. Як тимчасове рішення, під час війни місто Харків забезпечує безкоштовний проїзд на своєму комунальному транспорті. Це приклад того, як можна надавати соціально важливі послуги в складних умовах.
Бізнес-аналітик упевнений, що фінансування громадського транспорту в Україні потребує кардинальних змін. Якими вони будуть – залежить від державних органів, але напрямки і приклади дієвих заходів ми уже знаємо.
Україна не готова до переходу на електротранспорт: аргументи експерта Романа Терещенка
Коли Європа та Америка же взяли упевнений курс на перехід до електрокарів та громадських електробусів, то Україна наразі точно не готова слідувати таким тенденціям. Експерт Терещенко Роман Вікторович аргументує це такими фактами:
- Під час війни громадський електротранспорт України стикається з численними викликами. Блекаути, спричинені ракетними обстрілами енергетичної інфраструктури, сильно вплинули на його функціонування. У багатьох містах електротранспорт був змушений повністю припинити роботу, що змусило міську владу шукати альтернативні рішення, як-от резервні дизельні автобуси для надзвичайних ситуацій.
Однак експерт називає міста, що демонструють стійкість і систематичний розвиток електротранспорту. Наприклад, в Івано-Франківську, Львові та Тернополі активно розвивають тролейбусні мережі, зберігаючи і модернізуючи їх. На жаль, ситуація з трамвайними системами та метрополітеном в Україні є складнішою. Будівництво таких дорогих видів транспорту вимагає значних фінансових ресурсів, яких наразі недостатньо через обмежений валовий внутрішній продукт країни.
Але все ж таки в нинішніх реаліях та і в цілому, виходячи з інфраструктури електротранспорту, Україна суттєво відрізняється від європейських країн у питаннях розвитку електробусів. Європейські тренди не підходять для українських реалій, оскільки ситуація значно відрізняється.
Розширення маршрутів громадського транспорту до передмість: українські реалії від Терещенка Романа Вікторовича
Розширення маршрутів громадського транспорту до передмість є актуальною темою в Європі. Однак, в Україні її реалізація стикається з великими інституційними проблемами, пов'язаними з розподілом повноважень між різними громадами. Наприклад, проекти, такі як подовження тролейбусної мережі з Києва до Броварів або запуск трамвайної лінії до Вишневого, часто не доходять до стадії реалізації.
Експерт вказує, що для Києва та інших великих міст України розвиток подібного залізничного сполучення є надзвичайно важливим. Навколо столиці фактично вже сформована агломерація, але відсутність юридичного оформлення створює значні перешкоди для розвитку громадського транспорту між мегаполісами та передмістями.
Роман Вікторович Терещенко переконаний, що для ефективного вирішення цієї проблеми необхідно розвивати приміські електрички між Києвом та передмістями, які функціонуватимуть в режимі громадського транспорту з незначними інтервалами руху. Це потребує розвитку залізничної інфраструктури як у великих містах, так і на околицях. Такий підхід дозволить розвести різні транспортні потоки на магістралях та покращити сполучення між містом і передмістями.
Однак, реалізація таких масштабних проектів потребує значних фінансових вкладень, яких наразі немає в українському бюджеті. Для успішного втілення цих ініціатив необхідно залучати інвестиції та підтримку з боку держави і міжнародних партнерів.
Таким чином, успішна реалізація перелічених проектів вимагатиме злагодженої співпраці між різними рівнями влади та активного залучення інвестицій у розвиток транспортної інфраструктури. Але бізнес-аналітик бачить в цих трендах раціональне зерно, яке треба поливати вже зараз, щоб після закінчення війни воно вже почало давати свої перші плоди.
