Олег Тягнибок у Кам'янському: «Україну врятує перезавантаження влади»

Минулого тижня Кам`янське відвідав Олег Тягнибок, голова партії Всеукраїнське об`єднання «Свобода». Лідер українських націоналістів поспілкувався з людьми, зустрівся з журналістами та візитував відкриття нового офісу міського осередку «Свободи».

За словами кам`янських «свободівців», візит голови партії ніяк не пов`язаний з можливими перевиборами до Верховної Ради, але сам Олег Ярославович у розмові з «5692» неодноразово наголосив, що українській владі потрібне перезавантаження, і ситуацію в Україні можуть врятувати дострокові вибори.

Потрібні вибори і націоналізація

- Ви неодноразово були народним депутатом України, у Верховній Раді зараз є п’ять депутатів-свободівців. Як оцінюєте діяльність нинішнього парламенту?

- Нинішній парламент є неефективним і нелегітимним. Тому що згідно до Конституції і регламенту Верховної Ради, парламент може працювати тільки тоді, коли у ньому створена коаліція більшості. У законі зазначено, що ця коаліція повинна складатися із політичних партій, які сформували фракції. Сьогодні озвучено, що фракції в парламенті – це дві партії – «Блок Петра Порошенка» і «Народний Фронт». Але якщо ви зайдете на сайт Верховної Ради України і подивитесь кількість депутатів цих партій, то побачите, що сумарно вони мають близько 220 депутатів. Це вже порушення закону, тобто немає коаліції. А якщо так, то згідно Закону, протягом 30 днів парламент повинен бути розпущений. Тобто юридично парламент не легітимний, уряд, який вони обрали, також не легітимний, кожен закон, що вони ухвалюють, також не легітимний. І у будь-якій країні світу, в якій панує закон, будь-хто з громадян могли б подати протест і будь-який закон, який вони ухвалюють, мав би бути признаний судом нелегітимним. Вихід один – перезавантаження влади, дострокові вибори. Або формуйте коаліцію, другого виходу немає. Тому ми вважаємо, що повинні бути дострокові вибори, але влада тримається. Тому що вони розуміють, що їх уже ніхто не буде обирати,і не допоможе їм уже ні адмінресурс, ні цукор, ні гречка.

- Одне з найактуальніших питань сьогодення - ініціатива уряду дозволити продаж землі сільськогосподарського призначення та стратегічних підприємств. Яка ваша позиція щодо цього?

- Влада хоче якнайшвидше протягнути ці два рішення в парламенті: визначення сільськогосподарської землі як товару і перелік стратегічних підприємств, які вони «кинуть» на приватизацію. Зараз активно почали формувати громадську думку на свою користь, при чому це робиться досить маніпулятивно, обманюючи народ.

- У чому Ви вбачаєте цей обман?

- Перша фальш - це наголос про те, що ніби це є вимога Міжнародного валютного фонду. Але якщо зайти на сайт МВФ, то можна побачити, що насправді це є пропозиція української сторони. Виглядає це так: приїхала українська делегація і сказала: «Дайте нам кредит в мільярд, а ми вам за то тарифи піднімемо, землю і стратегічні підприємства дозволимо продавати». Я вважаю, що то є злочин проти нації.

Друга фальш – це коли керівник державного підприємства спеціально доводить його до «ручки», а потім влада розказуєте, що він неефективний управлінець. Але ж сама влада і обрала його на ту посаду. Це робиться для того, щоб державне підприємство свідомо довести до банкрутства, а потім розказати, що приватний власник буде ефективний і створити умови, щоб це підприємство купив олігарх, який по факту є господарем тих же представників влади.

Третя фальш – це телевізійні ролики, у яких розповідають про то, що всюди в світі існує ринок землі і якщо Україна не запустить такий ринок, то буде на рівні якихось відсталих країн Африки. Але чому вони про Канаду не розказали у тому ролику, де 91% землі належить державі? Або про Ізраїль, де 93% землі у державній власності? Візьмемо Німеччину, Данію, Голандію – там державна власність на землю більше 60%. Є механізми здачі цієї землі в оренду, і це правильно. Але ця земля не є в приватній власності. Ми вважаємо, що землю не можна продавати ні іноземцям, ні особам без громадянства, а лише здавати в оренду із правом родинної спадщини.

Із стратегічними підприємствами то саме. Наприклад, Кам'янське, з тими лічильниками на газ. От чому так сталося? Все дуже просто. Тому що стратегічні підприємства: обленерго, облгаз повинні бути комунальними і належати громаді. А вони належать олігархам, які на три веселих букви посилають владу і роблять то, що вони вважають за потрібне. Наразі влада хоче продати Одеський, Херсонський, Чорноморський порти. Але ж вони не збиткові, приносять гроші в бюджет. Чи добрий господар продасть квочку, яка несе золоті яйця?

- На Вашу думку, як сьогодні вплинути на цю ситуацію, коли вже частина стратегічних підприємств - у приватній власності?

- Націоналізація. Коли «Свобода» раніше говорила про націоналізацію і конфіскацію незаконно приватизованих об’єктів, то нам казали, що ми як комуністи, що то є священне право приватної власності. Але коли Петро Порошенко захотів націоналізувати «ПриватБанк», він його націоналізував без проблем: все тихо, всі задоволені. Тому можна це зробити. По-перше, треба націоналізувати ті підприємства, які були незаконно приватизовані. По-друге, оскільки ми ведемо війну, сьогодні треба ухвалювати закон, щоби всі російські підприємства, які працюють на території України і сплачують податки у Росію, були конфісковані і націоналізовані на користь держави.

Національний маніфест

- Коли «Свобода» вперше пройшла у Верховну Раду, Парламентська асамблея Ради Європи закликала українські парламентські партії не співпрацювати зі «Свободою» через націоналістичну позицію. Як сьогодні будуєте відносини з ПАРЄ та партіями, які туди входять? Змінилося відношення до «Свободи»?

- Насправді це була заява одного з болгарських депутатів – комуністів. Ви ж розумієте, що в Європі немає одностайності у ставленні до України, до національних питань. Там так само є різні депутати: націоналісти, комуністи, ліберали, соціал-демократи. І зрозуміло, що Росія дуже активно працює зі своїми лобістами. Тобто, переважно колишні та нинішні комуністи і соціалісти у багатьох країнах мають невеликий успіх. Також є ціла купа проросійських депутатів у багатьох країнах Європи. Один з таких депутатів і озвучив ту заяву, а у нас вже потім через засоби масової інформації це вже «рознесли». Здається, тоді це була якась резолюція по Україні і в останній момент туди внесли якесь речення чи правку, які були невірно трактовані. Наші депутати це все з`ясували і виявилося, що це не є позиція всієї Європи, а лише позиція якоїсь там невеликої частини депутатів.

- Нещодавно українські націоналісти підписали Національний маніфест. Розкажіть детальніше про ваше об’єднання та як плануєте втілювати ці ініціативи в життя? Що повинно змінитися для простих українців?

- Насправді ці ініціативи – це те, про що ми вже говорили сьогодні: заборона продажу землі і стратегічних підприємств, чітка формула, як завершити війну і наблизити мир, це наше бачення економічної моделі, податкової системи, робота з молоддю. Я б не говорив, що це є об`єднання, скоріше це програма дій. Тому що ми не створили єдину партію, а просто з іншими політичними силами і громадськими організаціями: «Національний корпус», «Правий сектор», «Конгрес українських націоналістів», «Організація українських націоналістів», домовилися координувати свої дії для виконання тих засад. Принципова відмінність від ситуативних союзників, які у нас були раніше, наприклад, на Майдані, полягає у тому, що зараз є однакове спільне бачення того, що нам робити, спільна ідеологія. Тобто якщо ми разом прийдемо в парламент, то не будемо сперечатися, які закони ухвалювати, у нас однакове бачення.

А от, наприклад, з Яценюком, Кличком, Порошенко, Турчиновим на Майдані ми були єдині в питанні побороти режим Януковича. Але, як з`ясувалося після Майдану, у нас зовсім протилежні бачення, як далі будувати країну. Наприклад, вони не підтримали люстрацію у класичному розумінні, так, як це пропонувала «Свобода», наші позиції по боротьбі з корупцією, дерусифікацію, деолігархізацію, декомунізацію і так далі.

Важливо, щоби сьогодні ідеологічно близькі сили не розсварилися між собою. Я знаю точно, що в Адміністрації Президента зараз працюють над тим, щоби нас зіштовхнути лобами. Адже вони розуміють, що єдині, хто сьогодні, можуть вивести на вулицю людей, аби захистити свої права, це націоналісти.

Реванш «лівих» і загроза від «правих»

- Сьогодні багато пишуть і говорять про можливий реванш комуністів та лівих політичних сил. Вважаєте їх серйозними опонентами для націоналістів?

- Даний процес є природним. Тому що на Майдані однією з основних вимог було недопущення реваншу диктатури. Щоби цього не сталося, постмайданівська влада повинна виконувати зобов’язання, які були дані на Майдані. Вони цього не роблять і люди розчаровуються: бачать, що в країні відбувається те саме, що і при минулій владі. І коли влада себе компрометує, не показує конкретних результатів у реформах, зрозуміло, що у багатьох людей з’являється ностальгія за вчорашньою владою, тому і можливий реванш диктатури. І ще – ви думаєте, що Росія спить? Вона «підгодовує» подібні організації для того, щоби вони могли створювати політичну конкуренцію із теперішньою владою. І тому ще раз стверджую: чим швидше будуть проведені вибори, тим менша ймовірність реваншу диктатури. Бо кожен день перебування цієї влади зрадників і бариг, збільшує рейтинги колишніх регіоналів – нинішніх оппоблоківців, і в тому числі, лівих сил – комуністів, які трансформуються в якусь партію чи блок.

- А чи не існує для України погрози «справа», з боку радикальних правих організацій?

- Я не бачу у цьому проблемі. Є, звісно, правіші від нас, так би мовити, ультраправі формування, але це, скоріше, субкультура, яку влада не цікавить. - На Вашу думку, що суспільству та державі робити з добробатами, деякі з котрих є військовими «крилом» політичних партій?

- На Вашу думку, що суспільству та державі робити з добробатами, деякі з котрих є військовим «крилом» політичних партій? Чи не створять вони у майбутньому погрози збройного конфлікту між політичними силами України?

- Я не знаю, кого саме ви маєте на увазі. Наприклад, у «Свободи» існує громадська комбатанська організація, яка називається «Легіон Свободи». В неї входить більше тисячі наших партійців, які служили, або зараз перебувають на службі. Керує «Легіоном Свободи» командир «Карпатської Січі» Олег Куцин. Ми створили ту організацію, щоб відстоювати права героїв московсько-української війни. Адже не тільки люди з правих партій, а усі, хто служив, бачать, що вони два роки прослужили на війні, жертвували своїм життям і здоров’ям, повернулися і бачать: крадуть ще більше, аніж за часів Януковича! Дружина без роботи, діти ненагодовані, батьки не отримують гідну пенсію і сам колишній військовий не може ніякої роботи знайти. Ці люди звичайно протестують проти нинішньої влади. І то вже влада має боятися, має розуміти, що ніякого стояння три місяці на Майдані вже не буде. Чотири мільйони одиниць незареєстрованої зброї сьогодні є у суспільстві. А ті хлопці, які повертаються з війни, вони не тільки навчилися стріляти, вони навчилися вбивати. Тому ця влада має усвідомлювати, що якщо вони і далі будуть так себе поводити, то вони ще будуть просити, щоб закінчити так, як закінчив Янукович. 

Біографічна довідка: Олег Ярославович Тягнибок народився 7 листопада 1968 р. у Львові. Український політик, голова політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Свобода». Народний депутат України ІІІ (Соціал-Національна партія України), IV та VII (ВО «Свобода») скликань, кандидат на посаду Президента України на виборах 2010 та 2014 років.