Коли в 2023-му році українці святкуватимуть Масницю: походження свята, народні традиції та що означає кожен день Сирної Седмиці

Українська культура багата на різноманітні традиції. Під кінець зими наш народ святкує Масницю або Колодій - одне з найколоритніших і найвеселіших свят обрядового циклу. Таким чином люди проводжали зиму та закликали якнайшвидше прийти красуню весну.

Коли ж цього року в Україні святкуватиметься Масниця і які традиції на це свято існують, читайте далі.

Коли в 2023-му році святкується Масниця?

Це свято не має чіткої дати в календарі, оскільки його початок залежить від дати Великого посту. Найчастіше Масниця припадає на кінець лютого - початок березня. Цей рік не є винятком. У 2023-му році Колодій відзначатимуть з 20 по 26 лютого.

Як вираховується дата початку святкування?

Насправді, самостійно вирахувати початок Масного тижня під силу абсолютно кожному.

Для цього береться дата святкування Великодня й віднімається 56 днів: 48 днів Великого посту та тиждень, який триває Колодій. Оскільки цього року Великдень буде відзначатись 16 квітня, віднявши від нього потрібну кількість днів, ми й отримуємо 20 лютого як дату початку Масляної.

Деякі дослідники, до речі, стверджують, що до XVII століття Масний тиждень тривав насправді цілих 14 днів, а не 7, як зараз. Справа в тому, що люди ділили його на 2 частини.

У перший тиждень дозволялося їсти все, що хочеться: м'ясні страви, рибу, молоко (крім пісних середи та п'ятниці).

А от другий тиждень у народі називали Рябим або Переступним, і в цей період дозволялось вживати лише пісні страви та молочні продукти.

Як з'явились свято?

Масниця надзвичайно давнє свято і тому протягом століть встигло увібрати в себе велику кількість різноманітних традицій та обрядів.

З'являється Колодій ще в період язичництва. Люди приносили жертви богу сонця Ярилу у вигляді солом'яних опудал. Крім того, святкували Масницю в День весняного рівнодення.

Після прийняття Християнства, церква за неможливості скасувати частину народних свят підпорядкувала їх собі й надалі іншого значення. У Християнстві назвали це свято Сирною Седмицею й поклали на нього функцію підготовки до Великого посту. У цей тиждень віряни мали відмовитись від м'яса, але продовжити вживати рибу й молочні продукти.

Масниця - українське свято?

Кожного року мережею шириться величезна кількість теорій шодо походження Масниці. Хтось вважає її повністю українським святом, а хтось стверджує, що "Масляна" поширилась теренами України після російської окупації.

Дослідники стверджують, що Колодій з'явився ще за часів Київської Русі. А тому є всі підстави вважати це свято саме українським.

Проте деякі традиції, на думку істориків, є все ж запозиченими. Наприклад, раніше не готували млинців. Замість них були вареники зі сметаною.

Як правильно: Масниця чи Масляна?

В Україні можна однаково часто почути обидва варіанти назви свята. Проте правильним є саме Масниця.

Як стверджує науковиця Марина Аскурава, така назва виникла через те, що в цей тиждень давні українці споживали багато масної їжі: масло, сир, сметану.

Крім того, в Україні поширена велика кількість територіальних назв: Колодій, Пущення, Сирний тиждень, Сирна Седмиця, Сиропуст.

"Масляна" ж як варіант назви свята з'явилася лише в 1960-х роках, коли радянська влада після тривалої заборони знову дозволила відзначати свято, але спробувала максимально наблизити його до російської культурної традиції.

Обряди та звичаї на Масницю

Перед початком Сирної Седмиці всі ходили в гості й готувалися до прийдешнього свята.

Оскільки Масниця триває весь тиждень, кожен із семи днів мав своє певне значення та традиції.

Люди готували величезну кількість різних страв: від вареників до запіканок і пиріжків. До того ж, Масниця завжди передбачала розваги й веселощі. У центрі села чи міста збиралася молодь й співала пісні, танцювала й жартувала.

Вони власноруч робили опудало, яке в кінці тижня спалювали. Ця подія символізувала кінець зими й прихід довгожданої весни.

Що означав кожен день Сирної Седмиці?

Понеділок — Зустріч. У цей день вдома готували різноманітні страви й запрошували до себе гостей. Також у перший день святкувань виготовляли солом'яне опудало й встановлювали його в центрі села чи міста.

Вівторок — Загравання. У цей день влаштовувались так звані оглядини. Молодь, яка ще не мала пари, збиралась кататись на санях. Під час веселого дійства можна було познайомитись і знайти собі другу половинку. Вважалося, що, знайшовши в цей день пару, матимеш щастя в родині на все життя.

Середа — Ласунка. У цей день господині, що мали одружених доньок, готували "тещин млинець" і запрошували в гості зятів. А останній під час застілля мав обов'язково зробити своїй "другій мамі" комплімент. Усі інші просто запрошували гостей і весело проводили час.

Четвер — Розгуляй. Цей день був перехідним. Свято з сімейного кола перекочувало в загальносільське або загальноміське. Люди збирались на вулиці й співали пісні та танцювали.

П'ятниця — Тещині вечірки. У цей день, навпаки, у гості кликав зять тещу. Її пригощали різноманітними смаколиками й намагались налагодити стосунки.

Субота — Посиденьки зовиці. Іще один день для налагодження взаємин в родині. Тут уже молода дружина мала покликати в гості сестру свого чоловіка й пригостити її найсмачнішими стравами.

Неділя — Прощена неділя. Назва цього дня повністю відповідає його реальному значенню. Перед початком Великого посту українці вибачалися за все погане, що могли зробити протягом року іншим людям. Також обов'язково йшли до церкви й просили Бога послати їм щасливий наступний рік. Увечері всі збирались на площі, розважалися й спалювали солом'яне опудало