"Держава знає лише їхні ідентифікаційні коди": нардеп розповів, скільки в Україні "невидимих" військовозобов'язаних

В Україні триває повномасштабна війна, а з нею і мобілізація. Утім, за даними Дмитра Наталухи, нардепа та голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку, майже 1 мільйон чоловіків призовного віку є "фактично невидимими" для держави. Ці люди не зареєстровані в офіційних реєстрах, не працюють, не навчаються і не є особами з інвалідністю. 

Масштаб проблеми

За словами Наталухи, 938 тисяч чоловіків призовного віку – це люди, про яких держава знає лише їхні ідентифікаційні коди. Вони не беруть участі в економічних процесах і не сприяють офіційній економіці. Ці люди не перебувають за кордоном, не служать у війську, не є аспірантами чи студентами та не мають інвалідності. Відсутність їхніх даних у реєстрах створює значні труднощі для держави в контролі та управлінні мобілізаційними ресурсами.

Причини та наслідки

Основна причина цієї ситуації, за словами нардепа, полягає в тому, що деякі люди свідомо ухиляються від реєстрації, звільняються з роботи або уникають офіційної зайнятості, щоб залишитися "невидимими" для держави. Це створює значні перешкоди для мобілізації та економічного планування.

Як розповів Наталуха, наслідки цієї проблеми є багатогранними:

• по-перше, держава втрачає значні ресурси, які могли б бути залучені для оборони країни;
• по-друге, відсутність цих людей в економічних процесах зменшує податкові надходження та послаблює економіку країни.
• по-третє, це ускладнює управління мобілізаційними ресурсами в разі потреби.

Політик наголосив, що держава, замість того, щоб активно шукати цих "невидимих" громадян, обирає простіший шлях. Вона використовує наявні реєстри, що містять інформацію лише про офіційно працевлаштованих співробітників, і працює з ними. Це дозволяє уникнути витрат на пошук та ідентифікацію осіб.

Однак такий підхід піддається критиці, оскільки він не вирішує проблему на корені. Наталуха вказує, що для ефективного вирішення потрібні ресурси, які держава часто не бажає витрачати.

На його думку, необхідно застосувати комплексний підхід:

• впровадження більш ефективних і точних систем обліку військовозобов'язаних, які б включали інформацію про всіх громадян призовного віку.
• проведення інформаційних кампаній для підвищення обізнаності населення про важливість реєстрації та участі в економічних процесах.
• введення стимулів для громадян, щоб вони реєструвалися та працювали офіційно, включаючи податкові пільги та інші економічні вигоди.
• збільшення відповідальності за ухилення від реєстрації та неучасть в економічних процесах.
• створення програм, які б допомогли "невидимим" громадянам інтегруватися в офіційну економіку та стати активними учасниками економічних процесів.