Майже 70% мешканців України вважають зміну клімату серйозною проблемою: результати дослідження

Це дослідження виконано з метою виявити основні тенденції у ставленні громадян України до питань зміни клімату, включно з розумінням проблематики, впливів, кліматичними практиками, ставленням до кліматичних заходів тощо.

У документі відображено результати дослідження щодо ставлення громадян України до питань зміни клімату, зокрема основні тенденції у ставленні громадян України до питань зміни клімату, включно з розумінням проблематики, впливів, кліматичними практиками, ставленням до кліматичних заходів тощо. Основні висновки та рекомендації базуються на результатах всеукраїнського соціологічного опитування думки громадян. Документ містить рекомендації для посилення комунікаційної складової кліматичної політики України.

Основні висновки та рекомендації базуються на результатах всеукраїнського соціологічного опитування думки громадян, фокус-групах та консультаціях з представниками Української кліматичної мережі.

Методологія дослідження розроблена з врахуванням результатів огляду літератури, що охоплює питання наслідків зміни клімату в Україні та результати доступних досліджень щодо знань і поведінки громадян України, пов’язаних зі зміною клімату. Окремі дані дослідження можна порівняти з результатами, отриманими в ЄС щодо ставлення мешканців ЄС до питань зміни клімату та зеленої трансформації. Беручи до уваги усі результати досліджень, були визначені основні тенденції та підготовлені рекомендації для комунікаційної стратегії, яка планується до розробки.

Більшість українців переконані, що зміна клімату є серйозною проблемою (55,6%), а третина - надзвичайно серйозною (10 за шкалою від 1 до 10). Лише 7% не вважають зміну клімату значною проблемою. Майже 2/3 українців та українок відчувають особисту відповідальність за боротьбу зі зміною клімату (61,1%), чверть – повністю погоджуються, що боротьба зі зміною клімату – їх особиста відповідальність (27,4%). Майже кожен мешканець України відчуває вплив зміни клімату на його місцевість: 24,2% відчувають сильний вплив, 64,8% - помірний (разом – 89%). Три четвертих мешканців очікують суттєвих наслідків зміни клімату у майбутньому для регіону, де вони живуть.

Підвищення температури – найбільш помітне кліматичне явище для українців. Важливо розуміти, що люди не лише помічають підвищення температури влітку і взимку, а й розуміють, що такі зміни пов’язані зі зміною клімату. Переважна більшість українців відчуває вплив зміни клімату особисто: лише 16% українців не відчувають такого впливу.

Найбільше українці відчувають вплив зміну клімату на їх здоров’я (47,8% респондентів). 29,3% відчувають додаткову потребу в охолодженні приміщень. Більшість респондентів вважають, що основними причинами зміни клімату є діяльність людини загалом (59,5%), вирубування лісів (58,1%), а також викиди парникових газів від промисловості та енергетики (51,8%). Дещо менше половини опитаних серед таких причин розглядають викиди парникових газів від транспорту (46,6%), лише 24,1% зазначили, що причиною є викиди парникових газів від сільського господарства.

На думку більшості опитаних всі країни мають вживати заходів для боротьби зі зміною клімату. 39,3% респондентів таку роль вбачають за Урядом України та 33,8% за міжнародними урядовими організаціями (ООН, ОБСЄ тощо). Показово, що на думку 30,8% опитаних, таких заходів мають вживати громадські екологічні організації. 21,9% зазначили, що особисто мають вживати такі заходи. 60% респондентів підтримали б збільшення інвестицій в екологічний громадський транспорт (електротранспорт) як один із заходів для боротьби зі зміною клімату під час війни в Україні. 69% респондентів погоджуються із державною підтримкою під час війни бізнесу (зокрема запровадження нових технологій) задля зниження викидів парникових газів.

Попри війну в Україні, 86% респондентів підтримують широке інформування населення з питань зміни клімату. Українці готові підтримувати ті заходи, відповідальність та кошти за реалізацію яких їх не стосуються. Наприклад, штрафи для бізнесу підтримують, а підвищення цін на енергоносії, які є джерелом викидів, схильні не підтримувати.

Найбільш поширеними особистими діями мешканців України є вимикання електричних приладів з розетки (57,4%), скорочення споживання одноразових речей (44,1%), увага до побутової техніки, яка використовує менше енергії (37,1%). Українці підтримують заходи, що сприятимуть боротьбі зі зміною клімату та адаптації, в процесі повоєнної відбудови України. Частка українців, для яких важливою є побудова інфраструктури, стійкої до наслідків зміни клімату складає 91,6%, збільшення використання ВДЕ – 90,7%, впровадження жорстких вимог до енергоефективності будівель, шкіл, лікарень – 82,9%.

Війна має вплив на поведінку людей і їх ставлення до питань клімату: утеплення будинку, встановлення вдома контролю за споживанням енергії, встановлення сонячних панелей чи теплових насосів – дії мешканців, які швидше за все пов’язані з проблемами електрота теплопостачання в період війни. У ставленні до питань зміни клімату прослідковуються вікові особливості.

Всупереч думці, що молодь є надзвичайно прогресивною та готовою до дій, з опитування бачимо, що молодь має нижчий рівень розуміння проблеми, а також рідше використовує кліматичні та екологічні практики у повсякденному житті. Цікаві дані отримали в розрізі кліматичноприродних зон, оскільки однозначно існує залежність між тим, в якій зоні люди живуть, і тому відчувають ті чи інші впливи.

Набагато вищий показник особистих кліматичних дій спостерігається для мешканців гірської кліматично-природної зони: вимикання електричних приладів з розетки, скорочення споживання одноразових речей, сортування сміття, купівля продуктів місцевих виробників, зменшення споживання електроенергії побутовими приладами, утеплення будинку. Є відмінності щодо низки кліматичних практик між жінками і чоловіками.

Жінки більш відповідальні, якщо мова йде про купівлю продуктів місцевих виробників, зменшення кількості відходів і сортування, скорочення споживання одноразових речей. Як джерело інформації про зміну клімату люди використовують Інтернет, соціальні мережі та новини на телебаченні. Лише дужедуже низький відсоток читає книги, журнали, ходить на заходи. Ймовірно, українці схильні до короткої та візуальної інформації навіть про складні явища, як-от зміна клімату.

Основними питаннями, що потребують комунікації з питань зміни клімату є: загальне інформування; формування підтримки з боку громадян державної та місцевої політики; формування кліматично свідомої молоді; боротьба з дезінформацією та маніпуляціями.

Важливою є інформація про заходи з боротьби чи адаптації до зміни клімату, які можуть бути ефективно подані як частина відбудови від наслідків війни; як частина енергонезалежності та надійності системи; подолання енергетичної кризи в умовах війни; можливість розвитку економіки, гідних нових, зокрема зелених, робочих місць; як частина євроінтеграції; як боротьба із залежністю від російського газу та нафтопродуктів; як заходи, що спрямовані на зниження витрат, зокрема комунальних, громадян зараз чи в майбутньому; як заходи, спрямовані на захист громадян (майна, здоров’я) та покращення добробуту людей (серед яких можуть бути і питання доступу до води, запобігання енергетичній бідності, голоду та забезпечення продовольчої безпеки мешканців).

Основним засобом комунікації мають стати соціальні мережі (Telegram, Viber, Instagram, TikTok), YouTube, платформи Інтернет-новин. Слід зауважити, що для значної частини аудиторії телебачення залишається важливим джерелом інформації. Слід адаптувати вибір каналу до основної цільової аудиторії з огляду на результати дослідження джерел інформації, які вони використовують.

Знання про проблему

Більшість українців переконані, що зміна клімату є серйозною проблемою (55,6%1 ), а третина - надзвичайно серйозною (10 за шкалою від 1 до 10). Лише 7% не вважають зміну клімату значною проблемою2. Майже 2/3 українців та українок відчувають особисту відповідальність за боротьбу зі зміною клімату (61,1%), чверть – повністю погоджуються, що боротьба зі зміною клімату – їх особиста відповідальність (27,4%). 35,4% українців не погоджуються з таким твердженням.

Спостерігається чітка вікова залежність: із зростанням віку почуття особистої відповідальності зростає. Окрім того, мешканці гірських регіонів відчувають значно вищий рівень особистої відповідальності (71,8%). 

Знання про проблему зміни клімату та ставлення до неї Серед населення спостерігаються значні вікові відмінності в оцінці. Респонденти віком 50+ частіше оцінюють зміну клімату, як серйозну проблему (59,5%-62,7%), натомість молодь 18- 29 років більш стримана у своїх оцінках (40,9%). Особливо гострі розбіжності в найвищій оцінці (10 за пропонованою шкалою): лише 17,9% молоді проти 41,8% старшого покоління дали таку оцінку. Окрім того, жінки більше схильні вважати зміну клімату серйозною проблемою (61,3% жінок проти 48,7% чоловіків).

Мешканці, що мають вищу освіту, в цілому більш стримані у своїх оцінках (проте в межах середнього показника по країні). Найменш та найбільш фінансово забезпечені респонденти частіше вважають зміну клімату серйозною проблемою.

Майже кожен мешканець України відчуває вплив зміни клімату на його місцевість: 24,2% відчувають сильний вплив, 64,8% - помірний (разом – 89%). Молодь дещо менше спостерігає такий вплив, проте найменше помічають вплив зміни клімату люди без повної середньої освіти (23,8% цієї категорії не помічають такого впливу взагалі). Люди з найнижчим рівнем доходів відчувають цей вплив найбільше, що може свідчити про соціальні наслідки зміни клімату в Україні. Лише 19,8% мешканців полісся відчувають сильний вплив, що різко контрастує із 32,7% мешканців степової зони.

Три четвертих мешканців очікують суттєвих наслідків зміни клімату у майбутньому для регіону, де вони живуть. З віком такі очікування посилюються. Водночас, 22,2% мешканців України не вважають, що у майбутньому наслідки зміни клімату для їх місцевості будуть суттєвими. Українці без повної середньої освіти частіше за решту не впевнені у тому, будуть такі наслідки чи ні (не можуть визначитись з відповіддю) або заперечують їх. Географічні відмінності несуттєві.

Причини та наслідки 

Підвищення температури – найбільш помітне кліматичне явище для українців. Майже усі мешканці України спостерігають підвищення температури влітку, як наслідок зміни клімату (86,5%). Частка ствердної відповіді на це питання – найвища серед усіх результатів цього опитування. Окрім того, 83,2% мешканців України також спостерігає підвищення температури взимку. Важливо розуміти, що люди не лише помічають підвищення температури влітку і взимку, а й розуміють, що такі зміни пов’язані зі зміною клімату.

Жінки однозначно більше відчувають підвищення температури влітку (90% жінок проти 82,3% чоловіків). Спостерігається чітка вікова тенденція: з віком люди відчувають підвищення температури більше (як влітку, так і взимку). Третина мешканців, що не мають повної середньої освіти, негативно відповіли на запитання про підвищення температури влітку (а 23,8% - заперечують її підняття взимку).

Присутні значні географічні відмінності: найменше вплив підвищення температури влітку відчувають мешканці полісся (79,1%). Натомість, мешканці лісостепу, степу та гірських районів гостро відчувають таке явище (близько 90%). Така ж ситуація з підвищенням температури взимку. Українці майже не відчувають, що зміна клімату несе появу екстремально низьких температур: лише 23,3% особисто спостерігає таке явище (без суттєвих відмінностей за статтю, віком чи місцем проживання). Мешканці гірських районів та з найнижчим рівнем доходів відчувають такий вплив майже у два рази частіше (40,8% з низьким доходом проти 24,5% серед осіб з найвищим доходом, 40,9% у гірських районах проти 19,6% лісостепу). Натомість, 67,5% спостерігають екстремально високі температури (особливо жінки та люди похилого віку, а також мешканці в степовій та гірській зонах).

Українці переважно не спостерігають збільшення опадів (55,1% проти 39,9% тих, хто вважає, що опадів побільшало), без значних регіональних відмінностей. Натомість, половина мешканців України вважають, що опадів поменшало (51,4%), особливо у степовій та гірській зоні (58,5% та 61,9% відповідно). Окрім того, серед сільського населення частка таких людей більша – 59,4% (проти 46,2% мешканців великих міст). Половина мешканців України спостерігає більш часті екстремальні погодні явища (буревії, повені тощо). Таких – 51,8% респондентів (найменше – на Сході).

Переважна більшість українців відчувають вплив зміни клімату особисто: лише 16% українців не відчувають такого впливу. Найбільше українці відчувають вплив зміни клімату на їх здоров’я: 47,8% респондентів обрали цей варіант. 29,3% відчувають додаткову потребу в охолодженні приміщень. З цих двох найбільш відчутних впливів жінки є найбільш вразливими: 55,3% жінок відзначають вплив на здоров’я (проти 38,3% чоловіків) та 32,6% потребу в кондиціонерах (проти 25,2% чоловіків). Люди похилого віку найбільше страждають від впливу зміни клімату на їх здоров’я (58%, що на 10% більше за середній показник у країні та на 25% більше за молодь).

Так само, від погіршення впливу на здоров’я та потреби в додатковому охолодженні найбільше страждає найбідніше населення (58,3% з найнижчим рівнем доходів проти 41,5% з найвищим доходом відчувають вплив на здоров’я, 31,6% з найнижчим доходом мають потребу в кондиціонуванні проти 18,9% з найвищим доходом).

Яких наслідків зміни клімату ви зазнаєте особисто?

28,1% мешканців України зазнали часткової або повної втрати врожаю через екстремальні погодні явища, кожен четвертий зазнав впливу лісових пожеж. 22,3% відчувають брак прісної, включно з питною, води. Кожен п’ятий відчув негативний вплив повені, 16,3% - шкоду майну від екстремальних погодних явищ. Спостерігаються значні вікові, статеві та майнові відмінності у тому, як зміна клімату впливає особисто на людей. Мешканці України з найвищим доходом відчувають вплив зміни клімату майже у 2 рази менше: 20,8% не відчувають жодного впливу (проти 11,7% серед осіб з найнижчим доходом). Проте люди з найвищим доходом частіше відчувають вплив повеней та лісових пожеж.

Спостерігаються певні (інколи значні) географічні відмінності. Так, лише один з десяти мешканців степової зони не відчуває жодного із запропонованих впливів, натомість найчастіше зазнають впливу від втрати врожаю, пожеж та потреби у додатковому охолодженні. Мешканці гірських районів найбільше відчувають вплив повеней, екстремальних погодних явищ, погіршення здоров’я. Водночас, брак води та шкода від надзвичайних погодних явищ однаково турбує мешканців усіх регіонів.

Мешканці полісся та лісостепу найменше відчувають вплив наслідків зміни клімату. 

Шляхи вирішення

Більшість опитаних вважає, що всі країни повинні боротися зі зміною клімату. Водночас менше чверті респондентів зазначили, що вони особисто мають вживати заходи для боротьби зі зміною клімату. На думку більшості опитаних всі країни мають вживати заходів для боротьби зі зміною клімату. 39,3% респондентів таку роль вбачають за Урядом України та 33,8% за міжнародними урядовими організаціями (ООН, ОБСЄ тощо). Показово, що на думку 30,8% опитаних, таких заходів мають вживати громадські екологічні організації.

Менше третини респондентів відводить таку роль місцевій владі і лише чверть респондентів – бізнесу та промисловим підприємствам. 21,9% зазначили, що особисто мають вживати такі заходи.

Думки жінок та чоловіків щодо субʼєктів, які мають вживати заходи для боротьби зі зміною клімату, є схожими. Проте 35,3% жінок вважають, що громадські екологічні організації мають вживати такі заходи, порівняно з 25,4% чоловіків. Як і 28,1% жінок вважають, що заходи повинні вживати бізнес і промислові підприємства, порівняно з 21,7% чоловіків.

76% респондентів вважають, що особисто повинні робити більше для боротьби зі зміною клімату (зокрема змінювати свою споживчу поведінку) незалежно від того, що роблять інші. 21,5% опитаних не дотримуються такої думки.

44% опитаних «повністю погоджуються», а 31,9% «радше погоджуються», що особисто повинні робити більше для боротьби зі зміною клімату. Найбільше «повністю погоджуються» жінки (49,8% порівняно з 37,5% опитаних чоловіків), особи віком 50-59 років (48,8%) та мешканці західного регіону України (48,6%). 10,7% «повністю не погодилися» особисто робити більше для боротьби зі зміною клімату. Чоловіки більше так вважають (13,0%), порівняно з жінками (8,7%).

З твердженням «Не бачу сенсу робити більше для протидії зміні клімату, якщо інші люди в Україні не вживають жодних заходів» не погоджується 67% опитаних, а погоджується 29%.

40,4% респондентів «повністю не погодилися» із твердженням щодо відсутності сенсу робити більше для протидії зміні клімату, якщо інші нічого не роблять. Найбільше так вважають особи з вищою освітою (45,9%), віком 30-39 років (45,9%) та 40-49 років (44,9%), а також жінки (42,9% порівняно з 37,3% опитаних чоловіків).

Водночас, 16,6% опитаних «повністю погодилися», що їм немає сенсу щось робити для протидії зміни клімату, якщо інші нічого не роблять. У розрізі вікових груп та освіти найбільше так вважають особи віком 60+ (23%) та особи з середньою повною освітою (22,4%). 76% опитаних не погодилися із твердженням, що «Україна не повинна вживати заходів для боротьби з кліматичними та екологічними змінами, якщо інші країни їх не впроваджують». Натомість 21% респондентів погодилися з цим твердженням.

53,9% респондентів «повністю не погодилися» із твердженням, що Україна не повинна вживати заходів для боротьби з кліматичними та екологічними змінами, якщо інші країни їх не впроваджують. У розрізі регіонального розподілу, віку, освіти та статі найбільше так вважають мешканці гірської природно-кліматичної зони (60,2%) та східного (61,5%) і західного (60,9%) регіонів України, особи віком 18-29 років (59,1%) та 30-39 років (58,8%), особи з вищою освітою (58,7%), а також жінки (56,3% порівняно з 50,8% опитаних чоловіків). Водночас 13,4% опитаних «повністю погодилися», що Україна не повинна вживати заходів для боротьби з кліматичними та екологічними змінами, якщо інші країни цього не роблять.

Найбільше так вважають мешканці центрального регіону України (20,2%) та особи з початковою чи неповною середньою освітою (23%). 61% опитаних зазначили, що найближчий до їхнього місця проживання зелений простір знаходиться у десятихвилинній пішій досяжності. Натомість 39% потребують більше десяти хвилин, щоб пішки дістатися до цих просторів.

Скільки часу потрібно, щоб дістатись пішки від вашого дому до найближчого зеленого простору (парку, скверу, лісу тощо)?

39% опитаних потребують не більше 5 хвилин, щоб пішки дістатися до найближчого парку, скверу чи лісу. Найбільший відсоток щодо пʼятихвилинної доступності зелених просторів серед мешканців гірської природно-кліматичної зони (45,9%), найменший – степу (33,3%). Щодо цього показника фактично немає відмінностей у відповідях респондентів, що проживають у різних типах поселень: обласні центри – 38,5%, села – 39,2%, селища міського типу та інші міста – 39,4%. 60% респондентів підтримали б збільшення інвестицій в екологічний громадський транспорт (електротранспорт) як один із заходів для боротьби зі зміною клімату під час війни в Україні: 36,3% «дуже підтримують» та 24,2% «радше підтримують».

Трохи більше третини опитаних не готові підтримати інвестиції в електротранспорт під час війни: «зовсім не підтримують» такі інвестиції 21,2% опитаних та 14,2% «радше не підтримують». «Дуже підтримують» збільшення інвестицій в екологічний громадський транспорт мешканці східного регіону України (42,2%) та степової природно-кліматичної зони (42,0%), а також особи, яким не вистачає грошей навіть на їжу (46,6%). 69% респондентів погоджуються із державною підтримкою під час війни бізнесу (зокрема запровадження нових технологій) задля зниження викидів парникових газів.

Трохи більше чверті опитаних не погоджуються з цим. 44,0% «дуже підтримали» необхідність державної допомоги бізнесу задля зниження викидів парникових газів. Найбільше особи з вищим середнього рівнем доходів (58,5%), мешканці степової природно-кліматичної зони (53,1%), а також особи віком 50-59 років (49,4%).

Попри війну в Україні, 86% респондентів підтримують широке інформування населення:

59,7% «дуже підтримують» та 26,5% «радше підтримують». Лише 11,7% не погоджуються з цим. 42,5% опитаних підтримують збільшення податків на енергоносії.

Проте більшість респондентів не підтримують такий захід: майже третина «зовсім не підтримують», а 19,1% «радше не підтримують». У розрізі природно-кліматичних зон та освіти, «зовсім не підтримують» підвищення податків частіше мешканці лісостепової природнокліматичної зони (37,2%), найбільшу підтримку підвищення податків висловили особи з початковою/неповною освітою – 33,3% яких зазначили, що «дуже підтримують» таке підвищення. 83% респондентів підтримують надання фінансової допомоги незаможним сімʼям для підвищення енергоефективності їхнього житла: більшість «дуже підтримують» та майже чверть респондентів «радше підтримують».

Натомість 14% опитаних не підтримують надання такої фінансової допомоги. Найбільше респондентів, що «дуже підтримують» надання фінансової допомоги незаможнім сім’ям для підвищення енергоефективності їхнього житла, було серед осіб з повною (65,0%) та неповною/початковою середньою освітою (66,7%), а серед осіб, яким не вистачає грошей навіть на їжу - 71,7%.

Половина опитаних не підтримують заборону продажу дизельних автомобілів під час війни в Україні, через високий рівень викидів ними парникових газів: 28,6% «зовсім не підтримують» та 21,2% «радше не підтримують». 41% респондентів підтримують таку заборону.

Простежуються відмінності між баченням жінок та чоловіків щодо запровадження заборони продажу дизельних автомобілів: 56,6% чоловіків і 44,1% жінок не підтримують таку заборону. Найбільше «зовсім не підтримують» продаж дизельних автомобілів особи з неповною/початковою середньою освітою (42,9%) та особи з середнім рівнем доходів (35,8%).

Найбільше заборону продажу дизельних автомобілів підтримали особи, яким не вистачає грошей навіть на їжу, (39%) та особи віком 60+ (27,3%). 81% респондентів підтримують підвищення штрафів для бізнесу за порушення екологічних вимог щодо викидів парникових газів – 59% «дуже підтримують» та 22% «радше підтримують». З підвищенням штрафів не погоджуються 16% опитаних.

Таке підвищення штрафів «дуже підтримують» мешканці степової природно-кліматичної зони (65,7%), особи з доходом вище середнього (66,0%), та особи з найнижчим рівнем доходів (68,6%). Респонденти з найвищим рівнем доходів надали найбільшу кількість відповідей, згідно з якими вони «зовсім не підтримують» підвищення штрафів для бізнесу.

Кліматичні практики

Найбільш поширеними особистими діями мешканців України є вимикання електричних приладів з розетки (57,4%), скорочення споживання одноразових речей (44,1%), увага до побутової техніки, яка використовує менше енергії (37,1%). Практично однакову кількість відповідей набрало зменшення відходів і сортування та перевага місцевим виробникам під час купівлі товарів. Утеплення будинку, встановлення вдома контролю за споживанням енергії, встановлення сонячних панелей чи теплових насосів – дії мешканців, які швидше за все пов’язані з проблемами електро- та теплопостачання в період війни.

Що стосується харчових звичок, то відсоток тих, хто купує менше м’яса чи більше органічних продуктів, залишається доволі низьким (15,4% та 14,1% відповідно).

Жінки більш «кліматично» відповідальні щодо таких практик, як купівля продуктів місцевих виробників (40,5% жінок на противагу 29,4% чоловіків), зменшення кількості відходів і сортування (40,4% жінок на противагу 29,9% чоловіків), скорочення споживання одноразових речей (49,9% жінок на противагу 37% чоловіків).

Щодо вікових особливостей, то найбільша відмінність спостерігається щодо питання вимикання побутових приладів з розетки: найбільш відповідальною виявилась група «60 і старші» з показником 63,2%, а найменш відповідальною – вікова група 30-39 років (48,1%).

Мешканці сіл є більш «кліматично» відповідальними у порівнянні з мешканцями обласних центрів та інших міст з таких питань: (1) вимкнення електричних приладів з розеток (64% - мешканці сіл, 53,9% та 53,6% - мешканці обласних центрів і міст відповідно); (2) зменшення кількості відходів і сортування – 40,9%, 31,8% і 34,7% відповідно; (3) ходять пішки чи користуються громадським транспортом попри те, що мають автомобіль – 30,2%, 19,4% та 21,8% відповідно.

Люди з вищою освітою більше схильні до кліматичних практик, ніж люди з середньою чи початковою, з таких питань: (1) утеплення будинку (квартири) (40% - з вищою освітою на противагу 28,8% - з середньою спеціальною); (2) зменшення відходів та їх сортування (40% - з вищою освітою на противагу 28,6% з початковою чи неповною середньою освітою). Якщо оцінювати особисті кліматичні дії мешканців України в розрізі природно-кліматичних зон, то прослідковується вищий рівень «екологічності» для жителів гірської природно-кліматичної зони з низки питань, як-от вимикання електричних приладів з розетки, скорочення споживання одноразових речей, сортування сміття, купівля продуктів місцевих виробників, зменшення споживання електроенергії побутовими приладами, утеплення будинку. 

Основною причиною зменшення споживання енергії для українців є економічні мотиви, а саме 38,2% респондентів назвали головним чином економічні міркування, а 32,9% - економічні міркування, щоб заощадити кошти. Лише 9,7% українців вказали, що вони зменшують споживання енергії виключно з екологічних міркувань.

Відбудова після війни

Українці підтримують заходи, що сприятимуть боротьбі зі зміною клімату та адаптації, в процесі повоєнної відбудови України. Кожен із трьох запропонованих заходів не набрав менше 56% у категорії «дуже важливо». Частка українців, для яких важливою є побудова інфраструктури, стійкої до наслідків зміни клімату складає 91,6%, збільшення використання ВДЕ – 90,7%, впровадження жорстких вимог до енергоефективності будівель, шкіл, лікарень – 82,9%.

Головною перешкодою, яка заважає українцям зробити свій дім енергоефективним, респонденти назвали вартість підвищення енергоефективності. 60,9% опитаних відповіли, що «це занадто дорого, і я не можу собі це дозволити», а 11,2% - «це занадто дорого, хоч я міг собі це дозволити». Наступні у рейтингу перешкод – складність з пошуком кваліфікованих майстрів (11,3%), недостатність інформації (наприклад, про вартість ремонту) – 9,9%. 8,2% українців вважає, що нема особливих перешкод для того, щоб зробити свій дім енергоефективним.