Андрій Білоусов: військові чекають від нової ветеранської політики не стільки пільг, скільки створення можливостей

В Україні активними темпами відбувається формування нової ветеранської політики. Зокрема, нещодавно на VII Міжнародному ветеранському форумі Президент України поставив перед Урядом завдання затвердити Національну стратегію ветеранської політики та Стратегію формування системи переходу від військової служби до цивільного життя. Також відбулося обговорення законопроєкту "Про основні засади державної ветеранської політики". Мер Камʼянського Андрій Білоусов має кілька думок з цього приводу.

"По-перше, варто наголосити, що в громадах вже накопичено значний досвід з реабілітації та реінтеграції ветеранів. Наприклад, у Кам’янському ще у вересні минулого року за підтримки начальника ОВА Сергія Лисака відбулося відкриття першого в області Центру психічного здоров’я та медичної реабілітації. Центр оснащений сучасним обладнанням для фізіотерапії, відновлення рухової активності та комп’ютерними технологіями зі спеціальним програмним забезпеченням для відновлення когнітивних функцій. Реабілітаційні послуги в ньому вже отримали понад 300 військовослужбовців. А вже цього вересня на День міста було відкрито багатофункціональний Центр соціальної підтримки захисників і захисниць та їх родин, який багато в чому вже відповідає концепту створення ветеранських просторів "VETERAN PRO". Отже, маю надію, що такий досвід буде враховано при розробці стратегічних документів щодо ветеранської політики.

По-друге, очевидним є те, від чого найперше буде залежати ефективність стратегічних документів, які визначатимуть засади нової ветеранської політики. Це чіткий розподіл зон відповідальності та завдань не лише між центральними органами виконавчої влади, а й по всій владній вертикалі. Продовження політики децентралізації з великою імовірністю призведе до того, що більша частина навантаження з реалізації нової ветеранської політики припаде на місцеві бюджети. З одного боку, це, можливо, логічно, адже реінтеграція ветеранів відбувається та відбуватиметься саме на місцевому рівні. Але ж, з іншого боку, тоді не менш логічним було б, якби місцева влада отримала для цього необхідні ресурси.

По-третє, хотілося б, щоб при розробці нової ветеранської політики були правильно розставлені акценти. Якщо ми визнаємо, що жодного слова про ветеранів не можна говорити поза їх участю, варто дослухатися до того, що наші ветерани вже говорять. Тут і зараз. А говорять вони про те, що пільги – важливі, але ще більш важливі – можливості. В першу чергу для самостійного забезпечення гідного рівня добробуту. Отже, питання економічної реінтеграції ветеранів мають стояти на першому місці. Певні питання громади можуть вирішувати самостійно через свої самоврядні органи. Але значна кількість має вирішуватися на рівні держави. Зокрема, це стосується державних програм підтримки підприємництва, навчання та перекваліфікації, стимулів для бізнесу щодо працевлаштування ветеранів.

Нарешті, по-четверте. Маємо досягти чіткого суспільного консенсусу. Реалістична політика "наявних можливостей" повинна превалювати над бажанням пообіцяти "все, всім і відразу". У нас цілком прогнозована ситуація, коли ветеранська політика буде в той чи інший спосіб зачіпати кілька мільйонів населення України. Тому треба бути дуже обережними з ініціативами та проєктами, які потребують на свою реалізацію сотні мільярдів гривень з бюджету. Всі гарантії для ветеранів ми маємо твердо виконувати. Це наш моральний обов’язок перед нашими захисниками та захисницями. І саме тому перелік цих гарантій має бути попередньо погоджений з ветеранською спільнотою, а потім отримати не просто статус звичайного закону, а – закону непереборної сили.

Загалом при формуванні нової ветеранської політики маємо виходити з простого та зрозумілого правила: як ми сьогодні шануватимемо наших ветеранів, так ми і збиратимемо у разі потреби українське військо завтра", - написав мер.