Міфи про "будапештики": що це таке та до чого тут російські наративи

Ви, мабуть, чули про термін — "будапештики". Звучить навіть якось зневажливо, правда? Так ось, це слово з’явилося в російській пропаганді, і вони ним активно жонглюють, намагаючись принизити значення безпекових угод, які Україна укладала протягом 2024 року. Усього таких угод, до речі, нарахували 27 станом на початок 2025 року. Але російські медіа переконують, що цей термін нібито "народний", хоча насправді це їхній власний витвір.

Російська пропаганда заявляє, що ці угоди, мовляв, такі ж "пусті", як і Будапештський меморандум 1994 року. Той самий, де Україна відмовилася від ядерної зброї в обмін на обіцянки безпеки. Ну, і що? росія цим меморандумом просто знехтувала, напавши на Україну. А західні гаранти — США і Британія — зробили тоді далеко не все, щоб запобігти агресії. І от тепер росіяни кажуть, що нові угоди "таким же чином не працюють". Щось на кшталт: "А навіщо вам це взагалі?" Але якщо придивитись уважніше, все виглядає зовсім інакше.

У чому суть угод

Давайте розберемося. Ось, наприклад, Велика Британія. Ще 12 січня 2024 року Україна підписала з ними першу таку угоду. Тодішній прем’єр-міністр Ріші Сунак не просто розповів, що і як. Він прямо пояснив: якщо росія наважиться на нову агресію, то Британія допоможе Україні сучасною зброєю, швидкою економічною підтримкою, а ще — новими санкціями проти кремля. Тобто угода — це не просто "папірець", а реальні кроки, які можуть допомогти.

До речі, кожна така угода — як частина мозаїки. Одна країна забезпечує, скажімо, озброєння, інша — розвіддані, третя — фінансову підтримку. У результаті ми отримуємо те, що допомагає нам триматися в цій війні.

А як же НАТО

Звісно, всі розуміють: повноправне членство в НАТО — це мета номер один. Це як страховка: агресор знає, що кожен його крок буде негайно відбитий усім Альянсом. Але на шляху до цього Україна шукає способи посилити свою обороноздатність уже зараз. І ось ці угоди — як тимчасовий міст між сьогоднішнім днем і майбутнім членством у НАТО.

Що каже пропаганда

Пропагандисти, як завжди, йдуть ва-банк. Вони переконують: "будапештики" — це просто "піар Зеленського", мовляв, реальної користі немає. І от тут важливо зрозуміти: це чергова спроба посіяти сумніви. Що ж, їхня тактика зрозуміла — удар по довірі до влади, щоб люди почали думати: "А чи дійсно ці угоди нам потрібні?"

Але правда в тому, що ці домовленості — це про реальну підтримку. І не лише матеріальну. Це ще й сигнал: світ з нами, і він не планує відступати.

Знаєте, такі угоди нагадують своєрідний резервний парашут. Чи хочемо ми, щоб він нам знадобився? Звісно, ні. Але краще, з ним, ніж без нього. І кожна така домовленість — це ще один доказ, що Україна не залишиться сама.