Мільйонні зарплати під час війни: чи вистачить у Кабміну сміливості їх обмежити
Уявіть собі: у часи війни, коли економіка ледь дихає, а люди рахують кожну копійку, керівники державних підприємств продовжують отримувати космічні зарплати. Йдеться про сотні тисяч, а іноді й мільйони гривень на місяць! Така ситуація не залишилася поза увагою народних депутатів.
Недавно у Верховній Раді нарешті підняли досить болюче питання — про космічні зарплати керівників державних компаній. Чесно кажучи, це вже виглядає як якесь "свято життя" в умовах війни, коли більшості людей просто немає за що жити. Олексій Гончаренко запропонував Кабміну поставити край цій ситуації й обмежити зарплати топменеджерів до 800 тисяч гривень.
Багатомільйонні оклади? Ну це вже, вибачте, треш, — відзначив депутат.
І з ним важко не погодитися. Особливо зараз, коли кожна гривня у бюджеті важлива, а країна тримається буквально на ентузіазмі людей.
Чому це важливо
Гончаренко нагадав про постанову №859, яка регулює, як розраховувати зарплати керівникам таких компаній. Вона базується на фінансових результатах підприємства і мінімальній зарплаті. За словами депутата, навіть Конституційний Суд вказав, що в умовах воєнного стану держава має повне право обмежувати такі виплати.
Ми не можемо дозволити, щоб у той час, як країна живе на межі, хтось отримував понад 9 мільйонів гривень на місяць. Це просто цинічно! — заявив депутат.
До речі, у документі, поданому Гончаренком, зазначено, що такі зарплати викликають обурення серед громадян. Ну, і воно не дивно — більшість людей отримують копійки, а тут суми, від яких очі на лоб лізуть.
Хто ж ці щасливчики
Здається, найщедріші виплати мають керівники найбільших державних компаній. Наприклад:
- Нафтогаз,
- Укрзалізниця,
- Енергоатом,
- Укрпошта,
- і навіть "Регіональні електричні мережі".
Список можна продовжувати, бо таких підприємств десятки. І всі вони засновані на державній формі власності, тобто оплачуються з наших із вами податків.
Що далі
Чесно кажучи, не факт, що Кабмін оперативно відреагує на заклик. Але хоча б підняли тему — це вже добре. Бо справді, чи можна мовчати, коли керівник держпідприємства отримує стільки, скільки пересічний українець не заробить за все життя.