Не лише держава: як громади забезпечують армію сучасними технологіями

Якщо подивитися, на що громади витрачали гроші для армії у 2024 році, то одразу видно – головний акцент на дронах і радіоелектронній боротьбі. В принципі, логічно. Дрони – це і розвідка, і ударна сила, а РЕБи допомагають глушити ворожу техніку. Уявіть собі: лише за три квартали 262 громади (а їх в Україні загалом 1469) виклали на це 1,6 мільярда гривень. Це лише офіційні цифри, а скільки ще передано безпосередньо військовим – можна тільки здогадуватися.

Громади не стоять осторонь – допомагають фронту, як можуть

Загалом ситуація цікава. Формально оборона – це державна справа, але громади з самого початку війни не сиділи склавши руки. Закуповували, допомагали, передавали. І якщо ще два роки тому в пріоритеті були бронежилети й тепловізори, то зараз усе змінилося. Ну справді, коли ти воюєш із ворогом, який кидає дрони десятками тисяч, то просто броня вже не врятує. А от мати свої безпілотники й глушити ворожі – зовсім інша справа.

Якщо подивитися, що купують громади, то видно, що ми фактично маємо армію дронів від самих людей. І це реально рятує життя, – пояснює Михайло Лейченко з Центру розвитку інновацій.

Але справа не тільки в дронах. На транспорт, броню та укріплення теж пішла купа грошей – майже мільярд гривень. Фортифікації, до речі, стають усе більшою статтею витрат. Напевно, всі бачили, як зараз облаштовують лінію оборони – це не просто бліндажі, а повноцінні захисні споруди.

Допомога від громад лише зростає

Ще один цікавий момент. Попри те, що у 2024 році громади більше не отримували "військовий" ПДФО (податки військових і силовиків повернули до держбюджету), допомога армії не зменшилася. Навпаки – за рік витрати навіть зросли, і то суттєво: на 900 мільйонів гривень більше, ніж у 2023-му.

До речі, витрати на бронежилети, тепловізори та пальне у порівнянні з 2022-м скоротилися майже вдвічі. І це теж показово. Якщо спочатку всі кидалися купувати найнеобхідніше, то зараз підхід став більш стратегічним – громади інвестують у технології та довгострокову оборону.

Ну і загальний висновок: місцеве самоврядування не просто "скидається на армію". Воно вже фактично стало частиною оборонного процесу. І ця тенденція, схоже, тільки набирає обертів.