Порошенко заявив, що вибори можуть відбутися 26 жовтня

Колишній президент України та чинний народний депутат Петро Порошенко висловив думку, що вибори в країні можуть відбутися 26 жовтня. 

Як передає видання The Persona, свою позицію він озвучив в інтерв’ю, яке було оприлюднене 16 лютого.

Крім того, Порошенко повідомив, що мав контакти з колишнім головнокомандувачем Збройних сил України та чинним послом України у Великій Британії Валерієм Залужним. Водночас він наголосив, що під час цих зустрічей політичні питання не обговорювалися. Також експрезидент заявив, що сам виступає проти проведення виборів у період, коли державність країни опинилася під серйозною загрозою.  

Своєю чергою голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія спростував припущення щодо можливості виборів 26 жовтня, що озвучив Петро Порошенко в інтерв’ю “Цензор.нет”. Нардеп нагадав, що проведення голосування під час дії воєнного стану є неможливим відповідно до чинного законодавства. Крім того, Арахамія звернув увагу на те, що всі парламентські фракції та депутатські групи дійшли спільної згоди: вибори можуть бути організовані не раніше ніж через пів року після завершення воєнного стану.  

Окрім політичних дискусій, навколо Петра Порошенка триває ще одна важлива тема – запроваджені проти нього санкції. 12 лютого Рада національної безпеки та оборони ухвалила рішення щодо введення обмежувальних заходів не лише проти експрезидента, а й стосовно таких відомих осіб, як бізнесмени Ігор Коломойський, Костянтин Жеваго, Геннадій Боголюбов, а також колишній народний депутат Віктор Медведчук.  

Санкції передбачають блокування активів осіб, на яких вони поширюються. Крім того, Порошенко та інші фігуранти списку втратили право брати участь у приватизації, орендувати державне майно, розширювати статутний капітал своїх компаній. Також заборонено укладати будь-які угоди, зокрема в оборонній та безпековій сферах. Обмеження набули безстрокового характеру.

У грудні 2021 року Державне бюро розслідувань висунуло Петру Порошенку підозру в держзраді та сприянні терористичним організаціям. Колишнього президента разом з іншими фігурантами справи підозрюють у закупівлі вугілля в ОРДЛО за державні кошти. За даними слідства, у 2014-2015 роках окупаційній владі було перераховано понад 200 мільйонів гривень, а загальні втрати для державного бюджету оцінюються у близько 1,5 мільярда гривень.