Відганяли нечисту силу: 6 оберегів, які раніше були в кожній українській хаті

Українські традиції сповнені глибокої духовності та віри в надприродні сили. Тому наші предки приділяли велику увагу захисту свого дому не тільки від фізичних загроз, але й від злих духів, нечистої сили та негативних впливів. У кожній хаті були обереги, які виконували роль своєрідних бар'єрів, оберігаючи родину від лихих сил. Про це розповіли на порталі 5692.coлm.ua.

Вишиті рушники

Вишитий рушник – один з найсильніших оберегів в українській традиції. Він виконував кілька важливих функцій, але найголовнішою була захисна. Рушники вішали над образами святих та фотографіями рідних, щоб сховати їх від "лихого ока". Вишиті орнаменти мали сакральне значення і служили щитом від злих сил, які могли проникнути до оселі через двері та вікна.

Особливу силу мали ті рушники, які передавалися з покоління в покоління. Весільний рушник, який об’єднував дві родини, ставав найпотужнішим оберегом для молодої родини. Вірили, що він захищає сімейне вогнище від будь-якої біди.

Посуд - символ життя і захисту

Український посуд, особливо глиняний, не був просто побутовим предметом, а мав глибоке символічне значення. Виготовлений вручну, він насичувався енергією творця, його добрими думками та побажаннями. Горщики, які часто використовувалися в українських хатах, вважалися символом життя. Вони, наче людина, мали свій життєвий цикл: народжувалися, жили і помирали.

Важливою частиною обрядовості було поводження з розбитим посудом. Надбитий чи розбитий глиняний посуд не залишали в хаті, а закопували в землю. Це робилося для того, щоб уникнути поганого впливу, адже вважалося, що розбитий посуд є джерелом негативної енергії.

Підкова - символ щастя і захисту від злих духів

Підкова – один з найпоширеніших оберегів, що використовувалися в Україні та інших країнах. Її символіка пов'язана з щастям, удачею і захистом від злих духів. У народних віруваннях нечиста сила не могла пройти через "розірване" місце підкови й відступала.

Зазвичай підкову вішали над вхідними дверима, щоб захистити будинок від проникнення злих сил. Важливо, щоб її кріпили разом господар і господиня, при цьому налаштовуючись на позитивні думки. Це підсилювало її захисну силу. Знайти підкову на дорозі вважалося великим щастям, яке приносило удачу.

Образи - духовний центр оселі

Ікони чи образи займали особливе місце в українському домі. Їх розміщували на покуті – найсвятішому місці в хаті, де збиралася родина для молитви. Образи обов'язково прикрашали вишитими рушниками, що підсилювало їхню захисну силу. Молилися перед іконами вранці та ввечері, звертаючись за допомогою, миром і спокоєм для дому.

Образи не лише служили духовним центром, але й були сильним оберегом. Вони охороняли будинок від злих сил, сприяли збереженню гармонії та миру в родині.

Дзвін - оберіг від нечистої сили

Дзвін був одним із найсильніших оберегів в українській хаті. Він символізував небесний купол, який захищав будинок від злих духів і нечистої сили. Вважалося, що мелодичні удари дзвону мали здатність очищувати простір, проганяючи будь-яке зло, яке вже проникло до оселі.

Звук дзвону асоціювався з плином часу, нагадуючи про вічність і неперервність життя. Його вібрації не лише відганяли злих духів, але й зміцнювали енергетику дому, підтримуючи в ньому гармонію.

Покуть - священне місце в хаті

Покуть, або "червоний кут", був найсвятішим місцем в українській хаті. Його розташовували по діагоналі від печі, з орієнтацією на сонце. Це місце вважалося своєрідним домашнім вівтарем, де розміщували ікони та обереги.

На покуті також ставили Дідуха на Різдво – символ духу предків, який охороняв будинок від лихих сил. Крім того, тут розміщували писанки – символи захисту від блискавок, пожеж і злих духів.