Уряд пропонує повернути обов'язкове відпрацювання для студентів-бюджетників

Система державного замовлення у вищій освіті України може зазнати значних змін. Як розповів заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький, МОН планує впровадження нових правил щодо обов’язкових бюджетних місць за кожною спеціальністю та певних зобов'язань випускників після завершення навчання. Ці зміни стосуються як самої системи державного замовлення, так і співвідношення обов’язків студентів, які навчалися на бюджеті, та випускників, що отримували грантову підтримку. 

Бюджетні місця: обов'язкова наявність, але обмеження в кількості

Згідно з Конституцією України, на всі спеціальності у вищих навчальних закладах мають виділятися бюджетні місця. Проте кількість цих місць варіюється, залежно від потреб держави та наявності ресурсів для їх фінансування. Як пояснив Михайло Винницький, держава буде розподіляти бюджетні місця відповідно до попиту на певні професії. Це означає, що на спеціальності, які є менш пріоритетними для державного сектору, виділятиметься менше бюджетних місць, тоді як професії з високим попитом, наприклад, медики та педагоги, матимуть більше державного фінансування.

Законопроєкт № 10399: державне замовлення та зобов'язання випускників

На розгляді в парламенті України знаходиться законопроєкт № 10399, який покликаний реформувати систему державного замовлення, зокрема врегулювати отримання грантів та встановити правила щодо обов’язків студентів-бюджетників перед державою. Винницький акцентує увагу на тому, що студенти, які отримують бюджетні місця, матимуть певні зобов'язання після закінчення навчання.

Однією з нових умов є те, що випускники, які навчалися на бюджеті, повинні будуть працювати на державу протягом певного часу. Держава, у свою чергу, зобов’язується надати їм перше робоче місце, але не примусово, а через конкурсну систему. Це означає, що кожен випускник матиме можливість обирати, де саме він працюватиме.

Гнучкість вибору: зміна форми навчання та професійне тестування

Один із нововведених елементів — можливість для студентів визначитися з подальшими планами після двох років навчання. Законопроєкт передбачає, що студент не обов’язково має брати на себе зобов’язання на момент вступу. Якщо після двох років навчання він розуміє, що хоче продовжувати освіту за держзамовленням, він матиме змогу взяти на себе відповідальність за державну підтримку, яка також означає зобов'язання працювати в державному секторі.

Цікавою новацією є запровадження Єдиного державного кваліфікаційного іспиту для студентів після другого курсу. Це тестування буде показником готовності студента продовжувати навчання за обраною спеціальністю або зміни свою форму фінансування. Наприклад, якщо студент, який починав навчання за грантом, складе іспит і вирішить перейти на державне замовлення, це буде можливим.

Чим відрізняється державне замовлення від грантової підтримки?

Важливо розуміти різницю між державним замовленням і грантовою підтримкою. Державне замовлення означає, що випускник має виконати певні зобов’язання перед державним сектором, зокрема працювати на визначеній посаді протягом узгодженого часу. Натомість, випускники, які навчалися за грантами, не матимуть таких зобов’язань. Грантова підтримка сприймається як інвестиція держави в людину з розрахунком на її внесок у розвиток країни, але без конкретних обмежень.

Виклики та перспективи впровадження нових правил

Одна з проблем, яку підкреслює заступник міністра, полягає у стереотипах, пов'язаних із обов’язковим відпрацюванням. Історично, система розподілу праці в СРСР сприймалася негативно через обмеження, що накладалися на випускників, яких часто направляли на роботу в далекі регіони. Новий підхід МОН України націлений на зміну цих уявлень: випускники не будуть змушені працювати в умовах примусу. Відповідно до нового законопроєкту, працевлаштування має бути конкурентним, із гідною оплатою праці.