Як росія обходить санкції: західні технології у виробництві ракет
Як виявилося, російський ракетний комплекс "Орешник", попри всі заяви про незалежність, не може обійтися без західних технологій. За даними The Financial Times, у його виробництві використовуються системи управління, розроблені в Японії та Німеччині. Це Fanuc, Siemens та Heidenhain — обладнання, яке відіграє ключову роль у створенні цих ракет. І все це — попри міжнародні санкції, що мали б обмежити доступ до таких технологій.
Кадри шукають під західне обладнання
Цікаво, що компанії, які займаються розробкою "Орешника", активно шукають фахівців, знайомих саме із західними системами. Наприклад, Московський інститут теплотехніки та компанія "Созвездие" прямо зазначають у своїх вакансіях необхідність вміння працювати з Fanuc чи Siemens. Це виглядає як мовчазне визнання: без цих технологій ракетний комплекс не обійдеться.
Іноземні машини на російських заводах
Ще одна цікава деталь — відео із заводу "Титан-Барикади", яке потрапило у відкритий доступ. На кадрах чітко видно обладнання з логотипом Fanuc. Це ставить під питання заяви про самостійність у виробництві та знову підтверджує залежність від іноземних компонентів.
Китай не виручив
Що робити, коли доступ до західного обладнання обмежений? Звичайно, можна спробувати знайти альтернативу. Наприклад, китайське обладнання. Але і тут не все так просто. З 12 моделей систем числового програмного управління (ЧПУ), які показали на російській виставці, 11 містили деталі японського чи німецького походження.
Санкції працюють, але з пробілами
Попри серйозний експортний контроль, росія все ж знаходить способи отримувати необхідне обладнання. Лише за першу половину 2024 року було ввезено техніки на суму щонайменше 3 мільйони доларів, зокрема компоненти від Heidenhain. Експерти впевнені: повне припинення постачання могло б значно сповільнити виробництво.
Попри гучні заяви про технологічну незалежність, росія досі критично залежна від західного обладнання. Це наочно демонструє, що санкції мають вплив, але повністю зупинити постачання технологій — завдання далеко не з легких.