Водохресний Святвечір або "Голодна кутя": коли відзначають та які традиції й обряди існують
5 січня в Україні відзначають Водохресний Святвечір. Його ще називають Надвечір'ям Богоявлення або "Голодною кутею". До речі, ця дата змінилася для вірян ПЦУ та УГКЦ після переходу на новоюліанський календар. Хтось до цього вже звик, а комусь досі здається, що щось не так. Ну, що поробиш — звички формуються не за день.
Що таке Водохресний Святвечір
Цей вечір припадає на 5 січня — завжди напередодні Богоявлення Господнього, або ж Водохреща. Це особливий час, коли починають проводити обряди, пов'язані з освяченням води. Вода, здається, стає головним символом — чиста, свята, а головне, важлива для кожного.
Але чому ж "Голодна кутя"? Тут усе просто: святковий стіл повинен бути виключно пісним. У цей день закінчувалися всі гучні святкування, застілля й веселощі, які так любили наші предки протягом Різдвяного періоду.
Що означає сам Святвечір
Назва "Святвечір" у церкві напряму пов'язана з кутею або сочивом. Ця страва є обов'язковою на столі — готують її із пшениці або рису, додаючи родзинки, сухофрукти, мед і перетертий мак. Усе просто, але водночас символічно.
День 5 січня суворо пісний. До вечора дозволено пити лише воду. А от після вечері — яка теж складається з пісних страв — пост триває аж до моменту, поки в церкві не освятять воду. Хтось називає це суворістю, а хтось — підготовкою до очищення.
Що ще роблять у цей день? Зранку віряни йдуть на літургію. Повернувшись додому, займаються прибиранням і готують страви до вечері. Ввечері знову йдуть до храму — цього разу на богослужіння. Після нього господар дому бере освячену воду і кропить усі кімнати, а також дає кожному в родині випити ковток. Ось так і запрошують усіх до столу.
Традиції та обряди Водохресного Святвечора
Є цікава деталь: наші предки вважали цей вечір часом розгулу нечистої сили. Найнебезпечнішим, мовляв, є період від опівночі до 3 години ночі. Його навіть прозвали "диявольськими годинами". Хтозна, чи це просто казка, але страхів було достатньо.
Для вірян це день покаяння й посту. Він готує до світлого свята — Хрещення Господнього. У храмах проводять два обряди освячення води:
- напередодні Водохреща (всередині храму);
- у сам день свята — на відкритих водоймах (річка, озеро чи інше джерело).
Здавна вірили, що водохресна вода очищає від хвороб і гріхів, а також дарує Боже благословення. А ви знали, що навіть сніг, зібраний напередодні, вважали особливим? Його використовували для вмивання — дівчата, наприклад, натирали обличчя талим снігом, щоб мати здоровий вигляд цілий рік.
Ще одна традиція: господар дому малював крейдою хрест на дверях. Це оберігало оселю від нечистої сили.
Народні прикмети
Наші предки любили спостерігати за природою. На 5 січня є кілька цікавих прикмет:
- Якщо йде сніг — буде хороший врожай зернових.
- Тьмяне небо без зірок — грибів восени буде мало.
- Яскраві зорі на небі — чекайте гарного приплоду овець.
- Сніг на деревах — до врожаю меду та фруктів.
- Ранковий снігопад — хороший врожай хліба та гречки.
Що подають на стіл
На Водохресний Святвечір традиційно готують пісні страви. Серед головних:
- Голодна кутя — готується з пшениці, маку, родзинок і меду.
- Пісний борщ — без м'яса, але з усіма улюбленими овочами.
- Запечена риба — найкраще запікати в духовці або на грилі.
- Пісні пироги — начинки можуть бути різні: картопля, яблука тощо.
- Узвар — компот із сухофруктів, зазвичай із груш, яблук і чорносливу.