Куди українці тікають від війни: погляд на нову хвилю біженців у 2024 році

Станом на середину грудня 2024 року, українців, які змушені були залишити країну через війну, вже понад 6,8 мільйона. Лише вдумайтесь у ці цифри: це ніби зникло населення такого великого міста, як Київ, разом із передмістями. За даними Агентства ООН у справах біженців, понад 6,25 мільйона наших співгромадян осіли в країнах Європи, тоді як ще 560 тисяч виїхали за її межі.

А найгірше те, що ці цифри зростають. За цей рік кількість біженців збільшилась на 370 тисяч. Мабуть, багато хто вже звик до новин про те, що люди виїжджають, але кожен із цих тисяч — це жива історія. Хтось кинув будинок, роботу, мрії...

Куди їдуть найчастіше

Вгадайте, яка країна прийняла найбільше наших? Німеччина. Там зараз проживають понад 1,2 мільйона українців. За нею йде Польща — майже 985 тисяч. Це, здається, найбільш очевидний напрямок, адже з цією країною нас пов’язує не лише сусідство, а й величезна підтримка з самого початку війни.

Далі йдуть Чехія, Велика Британія, Іспанія, Італія, Франція... А от Франція, до речі, прийняла лише 64 тисячі наших, і це набагато менше, ніж в інших країнах Європи. Цікаво, чому так? Можливо, через мовний бар’єр чи особливості ринку праці.

Хто вони — українські біженці

Нещодавно ООН провело опитування серед тих, хто переїхав до Європи. Виявилося, що переважна більшість біженців — це жінки (78%). Середній вік — 44 роки, хоча є й чимало старших.

Цікава деталь: більше третини опитаних (це 36%) — це жінки віком від 18 до 59 років. Чоловіків у цьому віковому діапазоні лише 17%. Зрозуміло, чому.

А ще з’ясувалося, що наймасовіший відтік людей був у першій половині 2022 року. Особливо багато виїхало в перші три місяці війни — аж 31% від загальної кількості.

А як з роботою

Знаєте, що найбільше хвилює людей на новому місці? Робота. До війни 52% опитаних мали стабільну зайнятість в Україні. А от після переїзду працевлаштувалися лише 44%. Це велика різниця.

Рівень безробіття серед наших за кордоном виріс утричі — з 5% до 15%. І це при тому, що багато хто намагається знайти хоча б якусь роботу, аби забезпечити себе і своїх дітей.

Чи повернуться вони

А тепер найболючіше питання: чи повернуться всі ці люди додому? Однозначної відповіді немає. Хтось хоче, але не може. Інші вже звикли до нового життя, діти пішли до шкіл, знайшли друзів...

Але є й ті, хто мріє повернутися навіть зараз, попри всі труднощі. Бо ж ніде не буде так добре, як вдома, правда? Важливо, щоб Україна була готова прийняти їх назад. Бо повернути людей — це теж частина нашої перемоги.