Новий Трудовий кодекс: омбудсмен з прав людини розповів про небезпеку для українських працівників

Омбудсмен Дмитро Лубінець висловив своє незадоволення щодо нового проєкту Трудового кодексу, розробленого Міністерством економіки України. Радіо Свобода передає, що він бачить у документі чимало проблем, які, на його думку, можуть лише послабити права працівників у порівнянні з чинним законодавством.

Проблеми з новим проєктом

За словами омбудсмена, у тексті Трудового кодексу є серйозні структурні недоліки, юридичні неточності та положення, які йдуть у розріз із Конституцією України та міжнародними стандартами. Наприклад, однією з головних претензій є надто широкі формулювання підстав для звільнення, які можуть призвести до безпідставних втрат роботи.

Українці заслуговують на сучасне трудове законодавство, що захищає їхні права та гарантує соціальну справедливість, особливо зараз, коли ми думаємо про майбутнє країни після війни, — зазначив омбудсмен.

І ще один момент. Від людей тепер вимагають "діяти добросовісно й розумно", але що це означає — не пояснили. Просто цікаво, як це виглядатиме на практиці. Хто визначатиме, чи був хтось "добросовісним"? І чому саме такі вимоги тільки до працівників.

Чому п’ять років — це багато

Є ще цікава річ із строковими трудовими договорами. Там дозволяється укладати такі договори на цілих п’ять років. Лубінець вважає, що це занадто довго. Європейські країни не практикують таких строків, і це не просто так. П’ять років — це наче довічна оренда без жодних гарантій.

Локаут і відпустки

Ще одна суперечлива штука — це локаут. У документі роботодавцям дозволяється фактично блокувати роботу працівників. А тепер уявіть ситуацію: сильніший економічно роботодавець просто тисне на працівників. Ну і як це має працювати на користь людей? Ніяк.

До речі, у проєкті взагалі скасовують кілька видів відпусток, які зараз передбачені законом. Це не просто недолік, це справжній крок назад. Як люди мають реагувати? Радіти, що "оновлюють законодавство"?

А що каже Мінекономіки

З іншого боку, у Міністерстві економіки все виглядає інакше. Вони кажуть, що кодекс написаний, аби позбутися радянських пережитків і створити сучасну систему. Юлія Свириденко, наприклад, наголосила, що цей документ враховує вимоги ЄС, посилює права людей із інвалідністю й навіть допоможе боротися з гендерною нерівністю в оплаті праці.

Звучить оптимістично, але чи вдасться все це реалізувати? Відповідь залишає більше запитань, ніж відповідей.

Що далі

Поки що текст проєкту виклали для обговорення, але до Верховної Ради його ще не подали. Як воно буде — побачимо, але, схоже, це ще тільки початок дискусії.